Уряд на позачерговому засіданні 13 березня підтримав законопроєкт про збільшення видатків державного бюджету на 537 млрд грн. Депутати вважають, що дефіцит бюджету після ухвалення цього закону складе 1,7 трильйона грн.
В ефірі телемарафону Суспільного народний депутат від фракції “Слуга народу” та голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев зазначив, що депутати від фракції підтримують цей законопроєкт і він закликатиме до цього інших парламентарів.
"Єдине завдання до нашого уряду, аби більшість цих коштів була залучена у вигляді запозичень на внутрішніх ринках, саме розміщення військових облігацій, а також за рахунок збільшення дохідної частини бюджету", — розповів він.
Народний депутат від фракції "Батьківщина", перший заступник голови Комітету ВРУ з питань бюджету Іван Крулько зауважив, що видаткова частина збільшується на понад 20%.
"537 млрд грн — це не кошти, які надійдуть до нас від міжнародних партнерів. А більше половини коштів, які потрібні, щоб забезпечити необхідні видатки. Це будуть запозичення, які змушений буде зробити наш уряд на внутрішньому і зовнішньому ринках. Це збільшення навантаження на державний бюджет, це збільшення державного боргу і, безумовно, збільшення дефіциту бюджету", — говорить Крулько.
Читайте також: Парламент ухвалив у першому читанні зміни до держбюджету. Що пропонують змінити
Він зауважив, що дефіцит бюджету після ухвалення цього закону складе 1,7 трильйона грн — майже 42 млрд доларів.
"Такі бюджети в нас були ще не так давно — у 2021 році приблизно був 42 млрд на всю країну, а тут ми говоримо тільки про дефіцит держбюджету. Для уряду це буде надзвичайно серйозний виклик стосовно того, яким чином цей дефіцит буде покритий. Адже це вплине на інфляцію, на зростання цін і це буде додаткове навантаження на звичайного українця", — додав він.
Крулько зазначив, що зараз формується “Гвардія наступу”. Додаткові військовослужбовці набираються до ЗС, а це серйозні видатки з держбюджету для того, щоб покрити їхнє грошове утримання.
Він також пояснив, чому збільшуються видатки від податку з доходу фізичних осіб (ПДФО).
"Це не від того, що у нас бізнес почав більше платити, а від того, що у нас є велика кількість військовослужбовців, які отримують грошове утримання, з нього сплачується ПДФО. І чим більше ми витрачаємо на грошове утримання, тим більше буде повертатися ПДФО до держави", — додав Крулько.
Він вважає, що єдина можливість не збільшувати інфляційні процеси в країні — це грантові кошти, які можуть надійти від урядів іноземних країн або міжнародних організацій, оскільки український бізнес не може нормально зараз працювати.
Що передбачає держбюджет на 2023 рік
3 листопада Верховна рада ухвалила державний бюджет на 2023 рік. За словами прем'єра, у кошторисі визначили три найважливіші пріоритети:
- Армія та безпека. "На цю сферу спрямуємо 43% усіх видатків. Це понад 1 трлн грн. Бюджет-2023 буде бюджетом перемоги України в боротьбі з агресором", — зазначив він.
- Соціальне забезпечення, освіта й медицина. "Разом це понад 30% видатків. Держава в повному обсязі виконає свої соціальні зобов’язання перед громадянами", — сказав прем'єр.
- Відновлення. "Створюємо Фонд ліквідації наслідків збройної агресії Росії з ресурсом у 35 млрд грн. Перш за все для відбудови критично важливих для людей об’єктів. Відбудова також передбачає нові стимули для економіки та приватного сектору", — зазначив Шмигаль.
Читайте також
- "Безпрецедентно високий": нардепка розповіла, яким буде дефіцит бюджету-2023
- "Цифри шокуючі, бо ми у війні". Як песимістичний проєкт бюджету-2023 вплине на українців
- "З кожної гривні 50 копійок на безпеку": Кабмін ухвалив проєкт бюджету-2023
