Міноборони Китаю очолив генерал, який перебуває під санкціями США

Міноборони Китаю очолив генерал, який перебуває під санкціями США

Міноборони Китаю очолив генерал, який перебуває під санкціями США
. Фото: AP

Міністерство оборони Китаю очолив новий керівник, генерал Лі Шанфу, який із 2018 року перебуває під санкціями Сполучених Штатів Америки через його військову співпрацю з Росією.

Як повідомляє Reuters, генерал опікувався модернізацією китайської армії, що спонукало США запровадити проти нього санкції через закупівлю зброї у Росії.

"Хоча його нова посада у китайській системі вважається значною мірою дипломатичною та церемоніальною, за призначенням Лі уважно стежать, враховуючи його біографію, кажуть регіональні дипломати", — пише видання.

Перебування Лі Шанфу на посаді починається на тлі намірів Вашингтону відновити військовий діалог та комунікації, які зіпсувалися, коли Пекін гнівно відреагував на серпневий візит до Тайваню тодішньої спікерки Палати представників США Ненсі Пелосі.

Досвід Лі як технократа — він є аерокосмічним інженером, який працював у китайській супутниковій програмі, — допоможе йому відіграти ключову роль у досягненні проміжних цілей президента Сі Цзіньпіна щодо Народно-визвольної армії Китаю (НВАК), вважають експерти.

"Оперативний і технологічний досвід наступного міністра оборони Китаю особливо актуальний, враховуючи, що НВАК прагне до 2049 року стати армією світового рівня", — зазначив Джеймс Чар, спеціаліст з безпеки в Сінгапурській школі міжнародних досліджень ім. С. Раджаратнама.

У 2016 році Лі був призначений заступником командувача тоді ще новими Силами стратегічної підтримки НВАК — елітним органом, якому було доручено прискорити розвиток космічного та кібернетичного потенціалу Китаю. Потім він був очолив відділ розробки обладнання Центральної військової комісії (CMC), керівного органу оборони Китаю, яким керує лідер країни Сі Цзіньпіном.

Як керівник установи Лі Шанфу став об’єктом у санкцій, запроваджених Державним департаментом США у вересні 2018 року у зв'язку із закупівлею роком раніше 10 бойових літаків Су-35 та обладнання, що належить до зенітно-ракетного комплексу С-400, у основного російського експортера озброєнь, Рособоронекспорту. Деякі фахівці з безпеки зазначають, що санкції, які хоч і не порушують домовленості щодо майбутніх зустрічей, додають потенційні ускладнення і можуть надати військовому керівництву Китаю важелі впливу.

Минулого тижня офіційний представник Пентагону підполковник Марті Майнерс у відповідь на питання щодо майбутнього призначення Лі сказав, що американські військові не можуть коментувати повідомлення ЗМІ про зміну керівництва Китаю, але вони явно хочуть підтримувати зв'язок із НВАК.

"Відкриті лінії зв'язку можуть допомогти нам керувати ризиками, уникати прорахунків і відповідально управляти конкуренцією", — сказав Майнерс.

Оріана Скайлар Мастро, науковий співробітник Інституту міжнародних досліджень Фрімена Споглі Стенфордського університету, сказала, що Китай, швидше за все, скористається динамікою для дипломатичної вигоди — або представивши санкції як несуттєві, якщо вони будуть проігноровані, або припустивши, що це Вашингтон, а не Пекін, не хоче займатись.

"Взаємодія завжди була пріоритетом для США, і Китай розглядає це як поступку", — зауважує Мастро.

Читайте також

США запровадили санкції проти китайських компаній, які продавали Ірану компоненти для безпілотників

Сі Цзіньпін став першим в історії Китаю головою, обраним на третій термін

На початок