У Полтаві попрощались із 38-річним Олександром Тараненком. Воїн родом із Диканської громади, а проживав в обласному центрі. Чоловік був миротворцем, служив у зоні АТО та захищав Україну під час повномасштабного вторгнення. Про це Суспільному розповів його племінник Роман Маслак. Загинув Олександр на Луганщині.
24 лютого 2023-го біля Свято-Успенського собору у Полтаві влаштували панахиду за полеглим 38-річним сержантом Олександром Тараненком. Воїн обороняв Україну з перших днів повномасштабної війни. До цього служив у республіці Косово, де був миротворцем. Також був інструктором зі стрільби на Яворівському полігоні, що на Львівщині.

"Сашко воював у Югославії на початку 2000-го. Потім був в АТО з 2014-го року. Я завжди його ставив у приклад, коли розповідав про нього хлопцям, побратимам, у цивільному житті. Проводили час разом.Пам'ятаю, колись він на побачення пішов з дівчиною, а я був разом з ним", — говорить племінник Олександра Тараненка Роман Маслак.
Далі домовину із тілом Олександра везуть до села Стасі Полтавського району, де він закінчив школу.
"Завжди подавав руку допомоги своїм товаришам, ніколи не відмовлявся від допомоги, коли зверталися вчителі. Його образ — це великі карі очі, постійна усмішка, теплота душі, щирість та відверте спілкування. Надзвичайно людяний був. Був спортсменом", — говорить колишня директорка Стасівської школи Галина Бідна.

"Я його пам'ятав завжди відкритим, веселим, гарним. Завжди був відкритий, щирий хлопець. Сашу я знав з дитинства, ми разом навчалися в школі", — каже знайомий Олександра Тараненка Сергій Давиденко.

Проживав Олександр Тараненко у Полтаві, а родом із села Михайлівка Диканської громади. Односельці зустрічали його, стоячи на колінах. Торік у липні воїн отримав поранення ноги і лікувався у госпіталі, каже Леонід Бондаренко.
"Після госпіталя його направили до Диканьки, до райлікарні долікуватися. Це мій однокласник, майже всю школу просиділи за однією партою з ним. Потім він був у мене свідком на весіллі, похрестивши синочка мого", — каже кум Олександра Тараненка Леонід Бондаренко.

Загинув Олександр 16 лютого на Луганщині, каже його племінник.
"Він отримав поранення осколкове, багато осколків було. Говорять, смерть була миттєва. Був штурм населеного пункту Діброва Луганської області. Потрапили під артобстріл", — говорить племінник Олександра Тараненка Роман Маслак.
"У громадянському житті він був би класний агроном. Він вивчився на агронома, мав великі плани. Ми хотіли разом поїхати на Ібіцу (острів, що знаходиться в Середземному морі – ред.). Так, щоб море, пляж, сонце", — каже побратим Олександра Тараненка Максим Шевченко.

Поховали воїна на кладовищі у рідному селі. У нього залишилися батьки та дві старші сестри.
Крім Олександра Тараненка 24 лютого у Полтаві попрощалися із ще трьома воїнами. Це із Назаром Сапаровим, Ігорем Щербаком та Андрієм Ковтуном. Їх поховали на Затуринському кладовищі, що біля обласного центру.
Що відомо
- Обстріли на Полтавщині почалися у перший день повномасштабного вторгнення Росії на територію України. 24 лютого поцілили по об’єктах у Миргороді.
- За час повномасштабної війни російська армія обстрілювала також об’єкти у Полтаві, Кременчуці, Лубенській, Терешківській та Карлівській громадах.
- За кількістю загиблих найбільш масштабний обстріл на Полтавщині стався 27 червня у Кременчуці. Російська ракета влучила у ТЦ "Амстор".