У Полтаві допомога притулку для тварин з початку повномасштабної війни скоротилася вдвічі. А кількість собак та котів за цей час навпаки збільшилася. Майже усі коти в притулку евакуйовані з небезпечних територій. Найбільше грошей витрачають на їжу та вакцинацію.
Про це розповіла Суспільному голова благодійної організації "Благодійний фонд допомоги безпритульним тваринам" Олена Мирополець.
Нещодавно у полтавському притулку для тварин поселилися ще троє цуценят. Одного з них волонтери витягували з майже триметрової ями.
"Він був один у ямі, кричав просто неймовірно, і весь був у мухах. І туди якогось доступу людини явно не було. Я не розумію, як він вижив. І по дорозі, коли ми шукали цього хлопчика під плитою, ми почули якийсь писк. І під плитою ми знайшли ще двох. І зараз Міккі, Майк і Міла шукають родину", — розповіла зооволонтерка Олена Мирополець.
Притулок працює п'ять років, а волонтерством Олена Мирополець займається більше 16. Каже, щомісяця вдається прилаштовувати до шести тварин.
"Зараз ми беремо, але в межах 180 собак і 80 котів. прилаштували за місяць п'ять тваринок. Ми можемо прийняти на це місце: на місце прилаштованих котів і на місце прилаштованих собак. Але в межах оцієї цифри, бо більше я собі просто дозволити не можу. Якщо це окупована територія, вона є в пріоритеті, так? Або якщо це тварина скалічена, це не обговорюється, скалічену, збиту, побиту, яка потребує допомоги, ми беремо однозначно".
Раніше тут мешкали близько 20 собак та одна кішка. З початком повномасштабної війни чотирилапих почали евакуйовувати з окупованих областей та територій активних бойових дій. Тварин стало більше, а допомоги врятованим – усе менше, додала зооволонтерка.
"Коли починалася війна, усі були люди на ентузіазмі, ми рятували тварин, нам давали автомобіль, щоб можна було евакуйовувати. А зараз ми бачимо навіть по військових, допомога військовим скоротилася. Люди уже вичерпали всі свої ресурси. – Бувають такі моменти, коли взагалі допомоги немає. І ми вимушені звертатися за кредитними коштами, за позиченими коштами. Не береться кредит для притулку. Це типу особиста кредитна карта, яка вже не те, що червона, і буває кредитний ліміт перевищено, і нам навіть блокують рахунки.
Влітку на роботу притулку в середньому необхідно 60 тисяч гривень на місяць, взимку – до 75. Найбільше грошей витрачають на корм.
"Якщо з оплатою за світло почекають, з оплатою за охорону почекають, то їжа – це день на день. Із собаками трохи простіше. Ми можемо зварити кашу і ось якоїсь великої різниці в якості їхнього життя не буде. А ось коти постійно у нас сидять на кормові. Це три мішки на тиждень. Кожен мішок — це дві з половиною тисячі. Відра ламаються, ванночки ламаються. Оці розхідні матеріали, типу наповнювачі, миски. Ми його тримаємо в такому стані роками, тому що ми не маємо можливості замінити. От у нас зламалися одночасно дві тачки для вивезення сміття. Кожна тачка — це до трьох тисяч".
Олена Мирополець розповіла, що не шкодує про щоденну відповідальність за тварин, та все ж боїться, що не зможе їх прогодувати.
"Якби я мала фінансову можливість заробити або дістати фінансування, я б ще більшу кількість тримала. Я фізично можу потягти що завгодно. Але страшно залишитися без фінансової підтримки. І коли люди кричать або там пишуть під постами: «Ти сама їх натягнула, ти несеш за них відповідальність, це ти зробила». Та не питання, я можу випустити їх в один день. І вони будуть просто на вулицях, вони будуть кусати дітей, рвати курей, нападати на людей. І говорити про те, що я сама це зробила. Так, я сама це зробила. Я про це не шкодую. Я кажу просто про страх колись прийти на притулок, і коли вони дивляться в очі і просять не тільки ласки, а просять і їсти, оце страшно".
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook | Тік Ток | Threads | Whatsapp
