Француз на ім'я Марко Колас, який на початку повномасштабного вторгнення приїхав до Запорізької області, щоб врятувати від війни дівчину, повернувся до Запоріжжя. Цього разу, аби показати нашим військовим нову розробку, над якою працює разом із друзями з Франції.
Новий проєкт — це наземний дрон, зазначив засновник волонтерського центру “Паляниця” Василь Бушаров у своєму дописі у Facebook: "Самохідний пристрій, який несе на собі кулемет і заходить до населеного пункту перед солдатами, дозволяючи зберегти життя",
Марко Колас, за фахом пекар-кондитер, у Франції разом із сестрою має кондитерській бізнес. Також у рідній країні був професійним гонщиком.
До обласного центру приїхав з французького міста Реймс вже вдруге. Вперше чоловік приїздив до України торік у березні, щоб визволити з окупованої Василівки подругу. У селі Кам’янське його затримала територіальна оборона, коли той повз замінованим полем, розповідає Марко Колас:
"У мене в паспорті багато російських та білоруських віз. Я — людина, яка багато подорожує по світу, тому вони мені потрібні. Через це територіальна оборона вважала, що я шпигун. Зв’язали мене, трошки побили".
Засновник волонтерського центру “Паляниця” Василь Бушаров та волонтерка Ксенія Босенко, яка знає французьку, допомогли Марко знайти спільну мову з військовими.
Дівчина згадує, була шокована, коли їй зателефонували і сказали, що на останньому українському блокпості затримали француза, який ішов до Василівки мінним полем:
"Вони зателефонували, кажуть: “Куди нам його дівати? Він повз по мінному полю і десь ми повинні його залишити, комусь передати. Будемо передавати до міста”. Його посадили до авто військових і передавали по постах до самого Запоріжжя. Ввечері поліцейська автівка доставила його нам додому. Так ми у дворі і познайомились".
Впродовж десяти днів чоловік працював у волонтерському центрі “Паляниця”. На знак подяки за порятунок, згадує Марко, робив усе, що міг: випікав хліб та круасани, допомагав шити бронежилети, вчився плести маскувальні сітки.
"Так, справді, коли я був ще минулого року, я спробував шити. Певно, що ти маєш добре знатися на цьому, тому я залишаю цю роботу професіоналам, бо я не добре вправляюся з великою голкою".
На повернення французького друга чекали усім волонтерським центром, каже Ксенія Босенко, але не знали, коли саме він приїде:
"Нам зателефонували з митниці і запитали: "Чи дійсно ви чекаєте француза, який везе на “Паляницю” тонну борошна? Я кажу: “Так, то наш”.
Марко Колас каже, закохався в Україну з першого погляду, навіть, відчуває себе швидше українцем, аніж французом. Тож і надалі шукатиме шляхи допомоги нашій країні.
Підписуйтеся на новини Суспільне Запоріжжя в Telegram та у Viber