1 лютого російські окупаційні війська влучили ракетою у житловий будинок Краматорська. На місце події відразу відправились місцеві волонтери, аби допомогти розібрати завали та рятувати людей. Одним з них був Богдан Зуяков. Своїми емоціями про ту ніч та мотивацією ризикувати життям заради інших чоловік розповів Суспільному.
Богдану Зуякову 23. До повномасштабної війни Росії з Україною хлопець працював в управлінні спорту Краматорської міської ради, фотографував місцевих атлетів, писав про них у соцмережах. Робота вдало поєднувалася із захопленням. Пройшовши виснажливий шлях, від гімнастики до важкої атлетики, Богдан зупинився на армрестлінгу. У Краматорську цей вид спорту був несправедливо забутим. Зусиллями хлопця армрестлінг почав набирати популярності й поступово відроджувався. З 2016 Богдан організовував обласні змагання. Він і сам неодноразовий чемпіон Донеччини у цій дисципліні, призер чемпіонату України, учасник чемпіонату Світу.
Та 24 лютого 2022 звичний темп і ритм життя змінився. Через обстріли спортивні секції у Краматорську закрились, люди стали виїжджати в інші регіони, а Богдан вирішив бути корисним рідному місту.
“Хочеться докласти максимум зусиль і допомогти людям. Я розумію, війна для мене не закінчиться, якщо я поїду”, — пояснює свою мотивацію залишитись чоловік.
З другого дня війни і до сьогодні Богдан займається волонтерством. Допомагає розвантажувати гуманітарну допомогу, забивати вікна у пошкоджених будинках, шукати ліки для літніх людей. Ця робота — щоденна, важка, але потрібна рутина.
1 лютого, коли російська ракета влучила у краматорський будинок на вулиці Марата 13, чоловік готувався відпочивати. Хоча відпочинок для нього це, скоріше, слово з минулого. Спланувати завтрашній день, почитати новини, домовитись про гуманітарку, ось як відпочивають у воюючому місті.
“Я почув свист над будинком, — пригадує Богдан, — Мені здалось літак, але досвід підказав — ракета. Я швидко відійшов від вікна, сховався за стіну і почув вибух”.
Не гаючи часу хлопець зателефонував напарнику, аби дізнатись чи все з ним добре. “Прильот поруч зі мною”, — сказав той. Богдан взяв куртку і вибіг на вулицю. На місці влучання тхнуло газом, палали автівки. Зі зруйнованого будинку напарник Богдана виводив переляканих мешканців. Декого потрібно було винести. Зробити це правильно допомогли курси домедичної допомоги, які волонтери проходили напередодні.
“До приїзду рятувальників ми вивели з будинку сімох людей. Попри хаос і небезпеку одна бабуся не втрачала гумору. Вона підтримувала нас більше ніж ми її. Бойова жінка”, — з натхненням каже волонтер.
Коли жителів передали лікарям швидкої на огляд, а газ перекрили, почався розбір завалів. З-під залізяччя та бетону вдалось почути голос Костянтина. Чоловік не міг ворушитись, але міг дихати та говорити. У “хвилини тиші” він відповідав коротко і чітко. Дві години волонтери спільно з рятувальниками розкидали навколо себе цеглини, аби врятувати чоловіка. Але о півночі сталось непередбачуване — стіни будинку обвалились. Костянтин більше не озивався.
“Після обвалу стін хотілось вірити — ми його не чуємо, але це не означає, що він загинув. Коли стало зрозуміло, що Костянтин помер, в мене опустились руки, — спокійно каже Богдан, — Мені знадобився час, аби прийняти його смерть. Головне питання, яке звучало у моїй голові, чому? Ми працювали без зупину і не змогли його врятувати”.
Коли тіло загиблого дістали, з’ясувалось, це працівник місцевого заводу Костянтин Бородавкін. Йому було 50. Разом з ним загинула дружина Ганна, директорка 24 школи.
Розбирати завали Богдан з друзями допомагав рятувальникам цілу ніч. Лише о шостій ранку виснажений він попрямував додому. Попри небезпеку, обстріли, ризик загинути хлопець не збирається лишати Краматорськ. Принаймні поки. Разом з однодумцями він збирає гуманітарні набори та розвозить їх прифронтовими містечками.
“Працювати далі мене мотивують щирі емоції. Приємно бачити, як людям стає легше жити у таких скрутних умовах. Вчора у них в підвалі було сиро. Ти привіз буржуйку і їм стало тепліше. Їх вдячність заряджає, вона неоціненна”.
ДСНС радить, якщо внаслідок ракетної атаки ви опинилися під завалами намагайтеся виконувати наступні дії:
- Кличте на допомогу, намагайтеся кричати, подавайте сигнали ліхтариком від мобільного телефону або ж просто шматком тканини, стукайте по батареях, трубах;
- Важливо: ні в якому разі не використовуйте сірники чи запальнички – це може призвести до вибуху;
- Пам’ятайте, рятувальники час від часу зупиняють всі роботи і влаштовують “хвилину тиші”, аби почути людей під завалами. У цей час слід якомога голосніше кричати та подавати сигнали, щоб вас почули і помітили;
- Якщо поряд є мобільний телефон та зв'язок, зателефонуйте рідним або на номер 101 і повідомте, де перебуваєте;
- Спробуйте обережно вивільнити руки та ноги. Якщо частину тіла притиснуло уламком і звільнити її неможливо, одразу розпочніть масажувати ділянку тіла вище затиснутої; Це потрібно, щоб підтримати циркуляцію крові та врятувати кінцівку;
- Вкрай важливо не зрушити перекриття чи балки, на яких все тримається. Тому не намагайтеся самотужки розбирати завали довкола себе.
Що відомо про обстріл краматорської багатоповерхівки 1 лютого
Увечері 1 лютого РФ завдала ракетного удару по центру Краматорська. Наслідки — зруйнований житловий будинок, четверо загиблих, понад двадцять поранених.
За даними поліції, удар було нанесено "Іскандером". За фактом обстрілу розпочато кримінальне провадження про порушення законів та звичаїв війни.
Читайте також
"Як грохнуло, ми телевізор з кішкою дивилися Сонькою". Очевидці розповіли про ракетний удар по будинку у Краматорську
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, Viber, Facebook, YouTube та Instagram