У Харкові відсвятували 218-ту річницю із дня заснування Харківського національного університету імені Каразіна. Це один з найстарших вишів України. 10 лютого — 250 років з дня народження його засновників Василя Каразіна.
Як і чому університет відкрився у Харкові, що відомо про засновника Василя Каразіна — розмова Українського Радіо Харків з заступницею директора центру українських студій та краєзнавства імені академіка Тронька ХНУ імені Каразіна Ольгою Вовк.
"Доробка вистачило б на кілька життів"
Хто такий Василь Каразін?
Василь Назарович був непересічною особистістю і дійсно його життя гідне того, щоб, можливо, навіть колись написали пригодницькі романи або зняли серіал про нього, тому що його життя було насичене багатьма важливими і цікавими подіями, і їх було стільки, і доробок був такий великий, що цього вистачило б на декілька повноцінних людських життів.
Василь Назарович Каразін народився на Слобожанщині на теренах сучасної Богодухівщини в селі Кручик у родині, яка мала дуже давнє цікаве коріння. Батько був вихідцем з Балканського півострова, його предки, скоріше за все, були болгарами, а мати була представницею давнього козацького роду. Вважається, що один із предків Василя Каразіна по материнській лінії був довіреною особою Богдана Хмельницького.
Василя Каразіна спершу назвали Богданом і вже тільки при хрещенні він отримав ім'я Василь.
А прізвище Каразін інакше звучало в родовому контексті раніше?
Це досить розповсюджена легенда. Річ у тому, що ще Василь Каразін сам розповідав, що його пращуром був якийсь Григорій Караджи, Каранджі або Караджа, який був архієпископом міста Софії, але наші дослідження останніх років, в тому числі і з фондами болгарських архівів, показали, що у місті Софії не було архієпископа з іменем Григорій Каранджі.
Скоріше за все, це легенда родини, але вихідці роду Каразіних, саме за батьківською лінією, походили із Балканського півострова, і ми знаходили документи з особової справи і батька майбутнього засновника харківського університету Назара Олександровича Каразіна, який був полковником, був на військовій службі, і він писав, що "предки мої є болгари".
Знайшли нещодавно також листа Василя Каразіна, в якому він повідомляв, що на теренах Болгарії живе його рідний дядько.
Заснування університету у Харкові
Як виникла ідея відкрити навчальний заклад?
Це є найбільш вікопомною справою, як сказав колись видатний історик Іван Лисяк-Рудницький, у житті Каразіна, саме створення Харківського університету.
Варто зазначити, що сам Василь Назарович не мав вищої освіти і взагалі не мав систематичної освіти, дуже багато займався самоосвітою, все життя присвятив цьому. Він мав настільки енциклопедичні знання, що сучасники визнавали, що він міг дійсно зайняти університетську кафедру в будь-якому університеті, і це зробило б честь навчальному закладу.
Це самоосвіта і це його непересічні здібності, бо людина була без перебільшення геніальна. Він не лише міг сприйняти і засвоїти ту наукову інформацію, яка була на момент його життя вже відома, але він і дуже активно продукував нові знання і діяв при тому у багатьох галузях наук — він був вченим енциклопедистом і зробив внесок і в технічні, і в природничі, і в гуманітарні науки.
Саме заснування Харківського університету — це стало найбільш яскравим взірцем цієї непосидючої яскравої особистості Каразіна, яка постійно перебувала в русі.
Варто сказати, що один із біографів Каразіна Микола Тихий колись сказав, що все життя Каразіна є низкою поривань, намагання зробити щось грандіозне, мета — благо і слава його батьківщини, а засіб —це громадська діяльність. І от саме от як громадський діяч, як засновник університету Василь Назарович Каразін і уславився.
Для того, щоб осягнути в чому була взагалі грандіозність і фантастичність для цих часів такої ідеї, варто згадати, що Харків був вже на початку XIX століття абсолютно маленьким містечком і попри те, що він був губернським центром Слобідсько-Української губернії, але за кількістю населення він ледве-ледве досягав Охтирки і поступався Валкам.
Спосіб життя і стиль життя мешканців Харкова на початку XIX століття залишався переважно сільським і кам'яних будинків у місті було небагато, і, власне кажучи, навіть вже коли існував університет уже у 1820-30-х роках, в університеті були змушені навесні, восени робити так звані "брудні канікули", тому що річки в місті розвивалися і багнюкою затоплювали вулиці, що неможливо було пройти.
Але все ж таки, мабуть, якесь підґрунтя саме в Харкові було, що цей університет вирішили започаткувати у Харкові?
Безперечно, Харків мав свої переваги попри такі недоліки. В Харкові був підготовлений інтелектуальний ґрунт для створення університету і його підготувала, по-перше, діяльність колегіуму.
Ми знаємо, що це навчальний заклад, в якому свого часу викладав Григорій Савич Сковорода. Він дав Україні низку також відомих діячів не тільки в церковній сфері, але також і у світській сфері. Наприклад, згадаємо відомого лікаря Єфрема Мухіна, який свого часу закінчив колегіум.
І от ця діяльність колегіуму справді дуже посприяла тому, що суспільство було підготовлене для того, щоб тут виник університет.
До речі, дуже цікаво, що Сковороду, якого самого часто називали "ходячим університетом" за його ерудицією, енциклопедизм, його часто називають духовним предтечею Василя Каразіна.
Василь Назарович був молодшим сучасником Григорія Сковороди, тобто він бачив його ще дитиною. Річ у тому, що Григорій Савич був знайомий з батьками Василя Каразіна і пізніше з його вітчимом, і, до речі, саме у маєтку вітчима Андрія Івановича Ковалевського в Паніванівці, тепер це село Сковородинівка, Григорій Савич і помер, і був похований.
Василь Назарович Каразін вже на схилі років згадував і дуже тепло відгукувався про Сковороду, і казав, що в особі Сковороди ми під українською свиткою і під українським чубом мали свого Піфагора, Орігена і Лейбніца.
До речі, Василь Назарович планував навіть написати біографію Сковороди, але, на жаль, він вже не встиг цього зробити, але дуже тепло про нього відгукувався і тут ми дійсно абсолютно упевнено можемо сказати, що існує духовна наступність між Сковородою і Каразіним.
Як відкриття університету вплинуло на Харків?
Відкриття університету змінило хід історичного розвитку Харкова, тому що за досить нетривалий термін до міста приїхала велика кількість викладачів і професорів із західної Європи.
Насамперед це були німецькі землі, австрійські й і інші деякі країни, і звичайно також була запрошена певна кількість і наших співвітчизників, які стали професорами університету і поряд з Василем Каразіним зробили великий внесок ще на підготовчому етапі у його розвиток. Це і перший ректор Іван Степанович Рижський і професор Ілля Тимківський й інші.
Буквально за декілька десятиліть Харків почав перетворюватися на центр освіти, науки і культури, і вже у 1820-х роках, тобто через 20 років фактично після створення університету, саме Харків став центром і значним осередком українського відродження, де діяла так звана Харківська школа романтиків, де вперше саме представники, випускники і співробітники — професори університету, вперше почали досліджувати український фольклор, збирати його, записувати і писати власні твори на основі таких фольклорних джерел.
Саме в Харкові вже пізніше на початку XX століття пролунала перша у світі академічна лекція українською мовою, яку прочитав професор Сумцов. І важко було б у двох словах описати те, що Харків вже після того, як був створений університет, став і центром промисловості.
Як прокоментуєте те, що історик Дмитро Багалій у своїй праці Історія Слобідської України, згадуючи Каразіна та збудований університет, писав, що Харків зробився центром просвіти і культури, але не української, а російської і це вело, на думку Багалія, до обрусіння Харкова.
Я б не говорила про те, що от університет лише спричинив обрусіння України, на мою думку, ні. Університет постав на теренах Слобідської України, і це був взагалі перший університет саме український, який був створений українцями, а і Василь Назарович Каразін, як ми сказали був українцем, і, до речі, в його статтях, і листах ми дуже часто бачимо слово Україна, український, він ідентифікував себе з Україною.
Читайте також: 80% факультетів Каразінського університету в Харкові зберегли майно під час війни — проректор
Крім того, він не один зрушив цей великий проєкт, бо, щоб заснувати університет, потрібні приміщення, потрібна матеріально-технічна база і дуже багато іншого, тому, звичайно, громада багато в чому долучилася до цього, допомогла Василю Каразіну,.
Й університетський штат, і ця громада були українською, і університет же ж створювався для того, щоб люди могли здобувати освіту саме на місці, не виїжджаючи кудись.
Діяльність університету і його вихованців справила надзвичайно великий вплив саме на розвиток нашої української культури і варто, наприклад, згадати ім'я Миколи Івановича Костомарова, минулого року йому виповнилося 205 років. Це видатний український історик, взагалі вважається одним із фундаторів українського історієописання, фундатор народницького напряму в українській історіографії — це один із найвидатніших українських істориків, який закінчив свого часу Харківський університет.
Деякі дослідники вважають, що отут простежується певна часова спорідненість, тому що Каразін став наступником Сковороди, а дехто називає Костомарова наступником Каразіна і каже, що саме такі інтенції цікавості до історії України він перейняв саме від Каразіна.
Попри воєнний стан чи можна говорити про поступ і розвиток в освітній сфері регіону?
Думаю, що про поступ і розвиток треба думати завжди, незалежно від часів, які вони є складні чи не дуже складні, тому що, якщо ми не будемо думати про це, то власне ми і не матимемо того розвитку. Тому оця тема і оці поривання, як у Василя Карасіна, вони, на мою думку, завжди будуть на часі.
Щобільше, вже зараз, під час війни, ми знаємо, що і багато думається, і багато діється вже для повоєнного відновлення, і саме такі ідеї про розвиток, про постійний рух, про примноження наших здобутків, які були притаманні Василю Каразіну, зараз вони як ніколи є на часі.
Більше того, тема волонтерства, безкорисного служіння, безкорисних пожертв, які зараз ми бачимо вже як в нашому суспільстві — це те, що було характерне і для Василя Каразіна, тому що він свій час, свої кошти, своє натхнення безкорисливо передавав і на справу університету, і на справу служіння громаді, тому, на мою думку, якраз оці категорії вони є позачасовими і актуальними й зараз.
Що відомо
- 25 лютого був пошкоджений корпус фізико-технічного факультету ХНУ ім. Каразіна. Повторно він був пошкоджений ще одним ударом РФ 11 березня.
- 1 березня, коли по будівлі ОДА вдарили ракетами, вибуховою хвилею були пошкоджені близько 400 вікон у двох корпусах вишу на майдані Свободи.
- 2 березня росіяни завдали удару по будівлі економічного факультету та Каразінської школи бізнесу.
- 5 березня окупанти вдарили по спорткомплексу університету.
- Також внаслідок обстрілів пошкоджені Каразінський інститут держуправління, два гуртожитки, будівля старої бібліотеки, музей природи.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube
