Житель колишнього прифронтового Галицинового, що на Миколаївщині, фермер Тарас попри російські обстріли з 24 лютого 2022 року залишався з сім'єю в рідному селі. Весь час за можливості продовжував займатися аграрною справою.
Про пережите за час повномасштабного вторгнення Росії Тарас розповів кореспондентам Суспільного.
24 лютого Тарас разом з родиною був у рідному Галициновому. З його слів, у період повномасштабної війни ще понад тиждень ходив на роботу на глиноземний завод, та, зі слів чоловіка, в одну мить життя розділилося на "до" та "після".
"Найсильніший обстріл був у нас сьомого березня. То обстріляли все село наше. Ну, і на фермі було багато прильотів. Це, мабуть, була авіація, тому що в мене розбило комбайн, посікло трактори. Ховалися мої трактористи під комбайном. Добре, що ніхто не загинув", — говорить Тарас.
Фермерством Тарас займається 25 років. За його словами, 2022-ий був найскладнішим. Попри небезпеку, з працівниками продовжували сіяти. У власності чоловіка понад 17 гектарів землі.
"В одному кінці поля поки сіємо, в тому кінці поля снаряди рвуться. Бувало таке, що на половині поля трактор залишали й бігли з трактористом до автівки. І тікали, щоб почекати пів години, аби обстріли припинилися", — каже фермер.
За словами Тараса, зібрати врожай тоді не змогли через постійні російські обстріли.
"Скирда у мене також згоріла. Десь було тонн 50. Можливо, навіть більше сіна, хорошого сіна. Я розраховував ним ще цілий рік прогодувати свою скотину. У мене поголів'я велике. Практично 80 голів. Доводиться пасти. Пасемо ми в лісі, в посадках. Небезпечно, поки Бог милує. А ще в мене на касеті корова підірвалася. Розірвало корівку і бичка", — розповідає чоловік.
Найтрагічнішим днем для себе чоловік називає сьоме серпня 2022 року.
"Мама каже, піду нарву на компот цих... У нас тут груші прямо такі дикі. Кажу: "Ну, мамо, йди, нарви". Тим паче ми вже корів вигнали. Вони вже паслися. Можливо, пів години пройшло, а мами немає. Потім чуємо сильний вибух один. Десь поряд, тому що у нас аж стеля затремтіла прямо в хаті", — загадує Тарас.
Далі, зі слів чоловіка, з сестрою телефонували матері, але безрезультатно.
"Ми вибігли на дорогу, а мама вже тут лежала. А потім побачили ось в тій ямі снаряд лежав. Ймовірно, від САУ (самохідної артилерійської установки — ред.) чи танка. У цей час у мене син із пастухом корів пасли. Але вони трохи далі пасли. Добре, що вони не постраждали в цей час", — говорить чоловік.
Тарас у 2023 році планує продовжувати роботу, зокрема засівати поля ярим ячменем, адже, зі слів фермера, його худобі потрібні корми, яких в запасі понад три тонни.
Читайте також
Армія РФ на Миколаївщині зустріла сильний спротив людей: голова Шевченківської громади про боротьбу на лінії фронту
Пошкоджені житлові будинки. Російські війська обстріляли дві громади на Миколаївщині
"Вогні Півдня. Люди-маяки": у Миколаєві стартував регіональний проєкт
Слідкуйте за новинами Суспільного Миколаїв у Telegram, Viber, YouTube, Facebook та Instagram.
