Процес виготовлення давнього музичного інструменту Рівненщини — поліської дудки-викрутки — складний. Про це в ефірі телемарафону Суспільне. Спротив розповів носій традиції, дослідник і виконавець народної музики Сергій Востріков. Він зазначив, що інструмент виготовляли, викручуючи серцевину сосни. Саме тому дудка отримала назву "викрутка".
Інструмент, який поширений тільки на Рівненському Поліссі, виготовляли у певну пору року.
"Цей давній, унікальний інструмент виготовляють зі сосни влітку або на початку осені. Тому що весною дуже багато смоли й викручуватись дерево буде в'язко, а ближче до зими — все твердішає, тому знову виникатимуть проблеми. Викручується сосна без жодного свердла, лише методом надрізання. Якщо все правильно надрізати, а потім викрутити, то серцевинка залишиться окремо. Далі вже інший процес роботи: хто знімає кору, хто робить певні грані, а хто залишає дудку круглою", — зазначив Сергій Востріков.
Читайте також: Поліська дудка-викрутка: поширений на Рівненщині інструмент внесли до переліку культурної спадщини України
За його словами, дудку-викрутку виготовляли пастухи корів.
"Є період, коли корови у відстої, вони відпочивали, а пастухи йшли у ліс і викручували дудки. Брали молоду сосну, десь третє-четверте коліно зверху, і викручували. У результаті виходили заготовки, які вже заносили додому й там дороблювали", — додав він.
До нашого часу традиція виготовлення й гри на дудці-викрутці збереглася у Миляцькій та Рокитнівській громадах Сарненського району, а найкращий її знавець — Гарасим Хомич із села Переброди, зауважив Сергій Востріков. Йому, а також іншим дослідникам й виконавцям народної музики, Гарасим Хомич передав знання про виготовлення давнього інструменту.
"Після внесення дудки-викрутки до переліку національної культурної спадщини України, хочемо розвивати цю традицію, популяризувати її, проводити майстеркласи, навчання гри на інструменті", — розповів дослідник.
Директорка обласного центру народної творчості Ірина Баковецька зауважила, що окрім поліської дудки-викрутки, до Національного реєстру елементів культурної спадщини планують подати й інші традиції, поширені на Рівненщині, а саме: сарненський весільний стрій та частину весільного обряду, що побутує у селі Рачин Дубенського району — читання корони.
Читайте також
- Сніг і морози: на Рівненщину йде скандинавський антициклон
- Опанувати дрон за чотири дні: як і хто у Рівному навчається керувати безпілотниками
- У Рівному жителі мікрорайону вдруге просять відремонтувати підземку. Як реагує влада
Читайте і дивіться Суспільне Рівне на платформах:
