27 січня в "Українському домі" в Києві відкрилася виставка "Памфірова Маланка. Танець смерті та життя". Вона присвячена одному з найочікуваніших українських фільмів цього року — "Памфір" режисера Дмитра Сухолиткого-Собчука, а також дійству Маланки — українському народному святу-обряду з традиційним переодяганням у тварин і фольклорних персонажів.
Український глядач побачить стрічку "Памфір" лише 23 березня, однак уже зараз він може ознайомитися з українським культурним контекстом, побачити традиційні костюми та інші матеріали, що надихнули авторів фільму та стали його частиною. Авторка Суспільне Культура Олеся Котубей побувала на відкритті виставки й розповідає, як історія про фільм може бути цікава тим, хто його поки що не бачив.
Мандрівка фільмом і Маланкою
У першій залі ви входите в закадр стрічки "Памфір", де можете роздивитися процес виробництва фільму зсередини. Тут представлені фото- і відеоматеріали про роботу над фільмом, які розкривають творчу лабораторію режисера Дмитра Сухолиткого-Собчука, художниці з костюмів Марії Квітки, концепт-художниці Ольги Юрасової, оператора Микити Кузьменка та художника-постановника Івана Михайлова.
Але документальна частина — це ще далеко не все: через історії зйомок проходьте далі, на другий поверх, де розміщене ядро експозиції.
Тут на вас чекає власне Маланка — як традиція, як яскравий народний карнавал, як містичний обряд. На цьому поверсі представлено більше 40 костюмів та понад 100 обрядових масок.
"У фільмі "Памфір" використані традиційні маски з сіл Белелуя, Глибока, Вашківці, Красноїльськ, Тарашани, а також маски, виготовлені на замовлення різними народними майстрами та художниками.
У радянські роки для виготовлення масок часто використовували протигази: із них вирізали скляні очі, прикрашали маску аплікаціями, розмальовували. Нині може здатися, що саме такий "ведмідь" найтиповіший. Це не дивно, адже протигази можна було знайти всюди", — розповідає Сухолиткий-Собчук.
"Памфір" про буковинську Маланку — найкращий фільм року за версією премії "Кіноколо"
Але протигази — не єдиний продукт доби, який інтегрувався в давню традицію. Про ліплення головної маски фільму на бюсті Леніна також розповідає режисер:
"Для виготовлення маски важливо мати основу — форму голови й обличчя. Для цього підходить, скажімо, бюст у натуральну величину. Після декомунізації на селі найлегше знайти бюст Леніна. Тож ідеально кругла голова забутого вождя й стала основою для виготовлення майстринею Олександрою Слодзік маски, яку носив головний герой. Її можна побачити аж у трьох сценах фільму.
Звісно те, що це саме Ленін, не має особливого значення. Важливо показати обставини, у яких народжується народна творчість — проростає із усього, що є під руками".
На виставці розповідають і про значення та технології виготовлення масок і костюмів. Також тут є ескізи та розкадровки сцен фільму, тож можна переглянути одну зі сцен стрічки, яка не увійшла в фінальний монтаж.
"Памфір" та "Клондайк" забрали найвищі нагороди кінофестивалів у Єгипті та Канаді
Чи буде виставка цікавою вам, якщо ви не бачили фільму?
Однозначно так, адже вона розповідає про традицію маланкування в найширшому контексті.
"Памфір" в Україні поки що побачили близько двох тисяч людей на кількох фестивальних показах. Премʼєра фільму відбулася у травні 2022 року на Каннському кінофестивалі. Загалом стрічку було відібрано до участі у програмах понад 40 кінофестивалів у 25 країнах світу. Крім того, "Памфір" отримав найбільшу кількість нагород Національної премії кінокритиків "Кіноколо" — 5 з 10 — як найкращий фільм, за найкращий сценарій, найкращого режисера, найкращого актора та відкриття року.
Аплодували понад 6 хвилин. Фільм про буковинську Маланку представили на Каннському кінофестивалі
Що таке Маланка і як виставка працює з нею
"Маланка – один із найважливіших елементів картини. Ми дозволили собі сміливість створити в цьому в кіно свою власну Маланку, тому вона й називається Памфірова. Вона існує в представленому вигляді тільки в нашій стрічці. Вона зіткана з кількох традицій, притаманних різним селам Буковини та Івано-Франківської області", — говорить режисер Дмитро Сухолиткий-Собчук.
Маланка — традиційний новорічний обряд з рядженими. Його назва походить від святої Меланії, день якої припадав на 31 грудня (13 січня — за новим стилем). Християнська свята Меланія замінила давніший образ Макоші, богині родючості, покровительки жінок.
Також Маланка — складний фольклорний образ та свято, традиції якого можуть відрізнятися не лише в залежності від регіону, але й від "кута" одного села. Але автори виставки працюють з глибокою темою структурно — персонажі розміщені не хаотично, а об'єднані за тематикою, до кожної групи надано кураторський текст. Виставкою вас супроводжуватимуть коментарі етнографів, а також "голос" режисера Дмитра Сухолиткого-Собчука – його коментарі й пояснення розміщені на стінах коло експонатів.
На другому поверсі виставки вас оточать Баба й Дід, образи яких пов'язані з культом предків, маски тотемних тварин, зокрема, Ведмедя — найнебезпечнішого хижака карпатського регіону й одного з головних героїв Маланки. Також Коза, Корова й Кінь, які годують родину, й куди ж без демонічних істот, які під упливом християнства постають в образі Чорта.
Цікаво, що сучасне карнавальне дійство включає багато нових персонажів різного типу й залежить від креативу учасників обряду. Цим трансформаціям приділена увага на виставці: у наш час на маланкарях можна зустріти маски жандарма чи солдата, а також лікаря, міліціонера, перукаря, фотографа, тощо.
Читайте репортаж Суспільне Культура з Маланки з українського селища Красноїльськ, що на кордоні з Румунією: "Ніхто не скаже, про що це, але це в нас у крові". Пошук сенсів у чистому мистецтві Маланки
Загалом виставка справляє враження добре продуманого шляху, який веде відвідувача вглиб химерних сенсів загадкового свята. На перший погляд може здатися, що це лишень костюми, але уважний погляд розгледить пасторальні сюжети, етнографічні цікавинки й унікальні, притаманні лише Україні й українцям, сенси.
Фільм "Памфір". Тримати інтригу до березня
За сюжетом фільму, головний герой, якого називають Памфір, живе на прикордонній території з Європейським Союзом. Чоловік повертається до своєї сім’ї після довгої відсутності та мусить виправити помилку сина, паралельно зіштовхуючись зі своїм темним минулим.
"Один із найяскравіших спогадів у моєму житті – коли мене дитиною залишили у селі у прадідуся та прабабусі, і до хати прийшла Маланка. Студентом я побачив Маланку в селі Красна – дикий, нестримний обряд. Це ніби транс, у який люди входять за своєю волею, елемент єднання із чимось пра-прадавнім, із якоюсь силою, яку вони не можуть пояснити.
До створення "Памфіра" режисер у 2013 році зняв документальний фільм "Красна Маланка", присвячений святкуванню на Буковині, тож цю тему можна назвати його кінодослідженням, яке він продовжує.
Також під час відкриття виставки Сухолиткий-Собчук розказав про особливості семіотики кольорів у фільмі:
"Усі кольори мають значення, вони приєднані до кожного персонажа. Сім’я Памфіра існує у тепло-жовтих, помаранчевих і синіх тонах, а все, що стосується небезпеки та антагоніста — Морди, — у зелених і чорних. Заразом червоний колір сигналізує, що характер персонажа може змінитися", — розповів він.
Раніше Суспільне Культура спілкувалося з виконавцем головної ролі Олександром Яцентюком про особливості роботи над фільмом та про те, що він говоритиме зі сцени європейського фестивалю під час війни.
"Втомились, не втомились — у нас люди гинуть кожен день": інтерв'ю з Олександром Яцентюком, актором фільму "Памфір"
Творці "Памфіру", які відзняли його ще до повномасштабного вторгнення, говорять, що не могли уявити собі виставку за мотивами фільму в масштабах "Українського дому", особливо під час війни.
Але Маланка — це зокрема про боротьбу світла з темрявою. Це свято зимового циклу, перевтілення й переродження, маскараду: перетанцювати супротивника, перемогти його та дожити до світанку.
"Ми можемо перемогти, і в цьому символічному світі, й в світі реальному, тому що ми за цю перемогу боремося", — такими словами завершує свій виступ куратор виставки Олексій Ананов.
Де і коли
Виставка "Памфірова Маланка. Танець смерті та життя" триватиме з 27 січня по 19 лютого. Український прокат стрічки "Памфір" стартує 23 березня 2023 року. Світова премʼєра фільму відбулася у травні 2022 року на Каннському кінофестивалі.
Проєкт реалізовано у рамках Кінопростору в "Українському домі". Організатори виставки "Український Дім" та команда фільму "Памфір". Над виставкою працювали куратор Олексій Ананов та продюсерка проєкту Альона Тимошенко.
З'явився трейлер художнього фільму про буковинську Маланку, який показували в Каннах
Читайте нас у Facebook і Telegram, дивіться наш YouTube
Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Ваші історії важливі для нас!
