"Волонтери Поділля" повернулися з крайньої поїздки в гарячі точки України, куди їздили з гуманітарним вантажем, розповідає волонтерка Ярослава Гранат. За її словами, цього разу їздили два екіпажі: до військових на схід та до цивільних в деокуповані населені пункти на південь.
"Велике дякуємо всім, хто направив вас сюди, дівчатка, хто поміг, зібрав. Дякую велике, що ви нас не забуваєте", - це жителі деокупованого села дякують "Волонтерам Поділля" за продукти, які збирали хмельничани впродовж тижня.
В торбах - олія, крупи, консерви, каже водій волонтерського екіпажу Роман. Розповідає: "Жінки там плакали, трохи лячно на те дивитися. Близько 250 чоловік, всім вистачило, і ще в других напрямках завозили, повіддавали. Магазини в тому населеному пункті не працювали і не працюють, хліб привозять їм двічі на тиждень. Хліб дають безкоштовно, на одну людину - одну буханку хліба".
У селах поряд з Херсоном, каже водій, розбиті пошти, магазини, мости й будинки людей. Від березня немає електрики й газу. Більше зруйнованого, ніж вцілілого, додає водій: "В людей найпростіші потреби: цвяхи, USB плити, шифер, плівка гідробар’єр, бо багато будинків, де побиті дахи, навіть звичайного такого, як молотка і цвяхів, теж нема".
Ще один екіпаж "Волонтерів Поділля" їздив у східному напрямку. У ньому з гуманітарним вантажем їздила й волонтерка Ярослава Гранат. Дівчина розповідає: їхня волонтерська пошта доправляє адресні посилки військовим на передову, де звичайні пошти не працюють.
"Був такий випадок, що ми везли посилку військовому, приїхали на те місце, де мали йому віддати, і виявилося, що цей військовий вже загинув. І це просто… це дуже важко. Коли вже верталася додому, дізналася, що загинули мої друзі-військові, з якими я бачилася, приїжджала до них також на схід, і дорога додому була дуже важкою. Тому що емоційно дуже важко", - каже Ярослава Гранат.
Їхали, каже, під звуки обстрілів і вибухів. Та з таких поїздок, додає, залишаються приємні враження: "Вони, коли ми приїжджаємо, радіють, що це частинка якогось дому. Це дуже зворушливо, це дуже приємно. Бачила так багато техніки, яка їхала що з передової, що туди просто караванами, і я впевнена, що вже скоро перемога".
Цього разу завезли в один із військових шпиталів генератор, ще два мають везти військовим наступного разу. А ще - сертифіковані турнікети, інше медичне обладнання, ліки й їжу. Були й спеціальні замовлення, розповідає Ярослава: "Звернулися до нас військові, яких просто розбили на тому місці, де в них була дислокація. Все просто погоріло, всі особисті речі, і був великий запит на термобілизну. Ми закрили цей запит".
Із її слів, гроші на допомогу донатять не тільки хмельничани, а й українці та іноземці з-за кордону. І кожна гривня тут не зайва, каже волонтерка: "Бувало таке, що й копійочки маленькі дітки зібрали в школі. Я пам’ятаю, це був такий звичайний кульочок, і там по гривні, по дві, напевно, зі своєї скарбнички хтось приніс. Навіть така допомога дуже важлива".
Ярослава Гранат просить долучатися до благодійності, адже, за її словами, нашим захисникам все ще потрібні автомобілі, дрони, тепловізори.
Читайте також
- "Були випадки, коли в ранах з'явились черв'яки": історія військового лікаря-хірурга з Хмельницького
- Прикордонник прийняв бій на острові Зміїний та приїхав з полону до Хмельницького
Слідкуйте за новинами Суспільного Хмельницький у Telegram, Viber, YouTube та Instagram.
