Україна наразі завершує виконання рекомендації Єврокомісії і очікує на позитивну оцінку, яка зробить можливим початок переговорів щодо вступу України до ЄС вже у 2023 році.
Про це заявив голова МЗС України Дмитро Кулеба під час онлайн-виступу на Раді міністрів закордонних справ ЄС.
"Ми маємо високі очікування від Саміту Україна-ЄС 3 лютого та спільного засідання Уряду України та Коледжу ЄС напередодні Саміту. Ми розраховуємо на відчутні практичні результати обидвох подій", — сказав він.
Кулеба нагадав, що Україна фіналізує виконання рекомендацій Єврокомісії та розраховує на позитивну доповідь Європейської Комісії цієї весни.
Він наголосив, що Україна також очікує включення позитивної оцінки своїх зусиль з виконання рекомендацій у підсумкову декларацію Саміту Україна-ЄС 3 лютого.
Читайте також: Що обговорюватимуть на саміті Україна-ЄС в лютому: розповідає Кулеба
"Україна докладає максимум зусиль, і я переконаний, що ми маємо почати передвступні переговори до кінця 2023 року. Жодні ігри чи вузькі політичні інтереси не мають стати на заваді", — підсумував голова українського МЗС.
Чого вимагала Єврокомісія від України
У червні Європейська Комісія рекомендувала надати Україні статус кандидата, за умови, що буде вжито таких кроків:
- Ухвалення та впровадження законодавства щодо процедури відбору суддів Конституційного Суду України, включаючи процес попереднього відбору на основі оцінки їх доброчесності та професійних навичок, відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії;
- завершення перевірки доброчесності кандидатів у члени Вищої ради юстиції Радою з етики та відбір кандидатів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
- посилення боротьби з корупцією, зокрема на високому рівні, шляхом активних та ефективних розслідувань, а також забезпечення належної динаміки судових справ та винесених вироків; завершення призначення нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури шляхом атестації визначеного переможця конкурсу та проведення процес відбору та призначення на посаду нового директора Національного антикорупційного бюро України;
- забезпечення відповідності законодавства про боротьбу з відмиванням грошей стандартам Групи з фінансових заходів (FATF); ухвалення комплексного стратегічного плану реформування всього правоохоронного сектору як частини середовища безпеки України;
- запровадження антиолігархічного закону з метою обмеження надмірного впливу олігархів на економічне, політичне та суспільне життя; це має бути зроблено юридично обґрунтованим чином, з урахуванням майбутнього висновку Венеціанської комісії щодо відповідного законодавства;
- подолання впливу суб’єктів з корисливими інтересами шляхом ухвалення закону про ЗМІ, який узгоджує законодавство України з Директивою ЄС про аудіовізуальні медіапослуги та надає повноваження незалежному медіарегулятору;
- завершення реформи законодавчої бази щодо національних меншин, яка зараз готується, згідно з рекомендаціями Венеціанської комісії, та ухвалення негайних та ефективних механізмів імплементації.
Читайте також
"Для того, щоб перемогти, треба вірити". Чого очікувати Україні від 2023 року
Україна розраховує пройти шлях до вступу в ЄС менш ніж за два роки — Шмигаль
