На Україну попереду очікує шлях переговорів щодо вступу в Європейський Союз, який має завершитися підписання відповідної угоди. В уряді розраховують, що це вдасться зробити менш ніж за два роки.
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання 13 січня нагадав, що в червні 2022 року Україна здобула статус кандидата на членство в ЄС і додав, що у сфері євроінтеграції за минулі 10 місяців вдалося зробити те, що раніше планувалося виконувати щонайменше за декілька років.
Він зазначив, що попри війну, Україна отримала п’ять "безвізів" із ЄС, підписала "енергетичний безвіз", отримали економічний і транспортний "безвізи", а також "митний" безвіз. Крім цього, Україна стала членом програми "Цифрова Європа". Наразі завершується виконання семи рекомендацій Європейської комісії, які дозволять запустити наступні кроки для інтеграції. Також необхідно буде проаналізувати відповідність українського законодавства законодавству Євросоюзу.
"Паралельно з оцінкою відповідності, прийняттям та впровадженням європейського законодавства, ми будемо готуватися до безпосередніх переговорів щодо самого вступу. Буде сформована переговорна позиція України, яка визначить наші сильні сторони, межі компромісів, як вступ до ЄС вплине на окремі сектори економіки та держави загалом. Будуть сформовані команди переговорників з української сторони, які фахово зможуть обговорити деталі в різних сферах. Це стане підставою для відкриття офіційних перемовин про вступ", — пояснив Шмигаль.
Він додав, що надалі Україну очікує шлях переговорів, який має увінчатися підписанням Угоди про її вступ до ЄС.
"Ми розраховуємо пройти цей шлях менше ніж за 2 роки. І тоді Україна стане повноправним членом ЄС. Будуть остаточно скасовані всі бар’єри на торгівлю, обмеження щодо руху робочої сили, Україна отримає доступ до структурних та інвестиційних фондів ЄС", — зауважив прем'єр.
Чого вимагала Єврокомісія від України
У червні Європейська Комісія рекомендувала надати Україні статус кандидата, за умови, що буде вжито таких кроків:
- Ухвалення та впровадження законодавства щодо процедури відбору суддів Конституційного Суду України, включаючи процес попереднього відбору на основі оцінки їх доброчесності та професійних навичок, відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії;
- завершення перевірки доброчесності кандидатів у члени Вищої ради юстиції Радою з етики та відбір кандидатів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
- посилення боротьби з корупцією, зокрема на високому рівні, шляхом активних та ефективних розслідувань, а також забезпечення належної динаміки судових справ та винесених вироків; завершення призначення нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури шляхом атестації визначеного переможця конкурсу та проведення процес відбору та призначення на посаду нового директора Національного антикорупційного бюро України;
- забезпечення відповідності законодавства про боротьбу з відмиванням грошей стандартам Групи з фінансових заходів (FATF); ухвалення комплексного стратегічного плану реформування всього правоохоронного сектору як частини середовища безпеки України;
- запровадження антиолігархічного закону з метою обмеження надмірного впливу олігархів на економічне, політичне та суспільне життя; це має бути зроблено юридично обґрунтованим чином, з урахуванням майбутнього висновку Венеціанської комісії щодо відповідного законодавства;
- подолання впливу суб’єктів з корисливими інтересами шляхом ухвалення закону про ЗМІ, який узгоджує законодавство України з Директивою ЄС про аудіовізуальні медіапослуги та надає повноваження незалежному медіа-регулятору;
- завершення реформи законодавчої бази щодо національних меншин, яка зараз готується, згідно з рекомендаціями Венеціанської комісії, та ухвалення негайних та ефективних механізмів імплементації.
Читайте також
"Для того, щоб перемогти, треба вірити". Чого очікувати Україні від 2023 року
