У Черкасах колишній провулок Нестерова найменували на честь полковника Черкаського полку Війська Запорозького Яська Воронченка. Це єдиний черкаський полковник, якого вшанували таким чином, повідомив Суспільному старший науковий співробітник інституту археології Дмитро Куштан.
За словами Дмитра Куштана, Ясько Воронченко (1649–1653) — черкаський козацький полковник.
Як з'явився Ясько Воронченко в історії
"У списку полків Війська Запорозького, внесених гетьманом Богданом Хмельницьким до гродських книг київських (після 24 серпня 1649 року), на чолі Черкаського полку значиться вже Ясько Воронченко («Jaśko Woronczenko»). Польський історик Веспасіан Коховський називав Воронченка іменем Іван (латиною): «Іоаnnes Woronczenkо». Іваном його іменує також літописець Григорій Грабянка. І в цьому немає нічого дивного, адже Ясько – це староруський варіант імені Іван. Як «Яско Ворончԑнко», він фігурує на посаді черкаського полковника в Реєстрі Війська Запорозького 1649 року, укладеного за умовами Зборівського мирного договору", — розповів Дмитро Куштан.
Рід Воронченка
"Ясько походив із козацько-старшинського роду Ворон (Воронченків). Найпевніше, був родом із Черкащини. Не поділяю думки історика Заруби, про те, що Ясько Воронченко – син козака Переяславського полку Пархома Ворони, адже в реєстрі Черкаського полку також зустрічаються козаки з таким прізвищем: Кіндрат та Васько Ворони, Іван Воронченко", — розповів краєзнавець.
Згадки про Воронченка як черкаського полковника та хто такий Баран Худий
"Восени 1650 року Яська Воронченка, як полковника черкаського, згадує у своєму донесенні московський посол Васілій Унковскій, який перебував у гетьмана Богдана Хмельницького в Чигирині. Але, замість «Ясько», Унковскій називає його «Яків». Ймовірно, сталася плутанина зі схожими по звучанню, але зовсім різними по суті іменами Ясько і Яцько: якщо Ясько – форма імені Іван, то Яцько – Яків. Як «Яків Вовченко, черкаський полковник» він постає в німецькій хроніці «Театр Європи», де перелічувалися полковники гетьмана Хмельницького, які брали участь у битві під Берестечком (червень 1651 рік).
А ось у «Щоденнику» Станіслава Освєнціма, де приводяться свідчення полонених козаків про військо Хмельницького напередодні цієї ж битви, очільником Черкаського полку названий «Iwan Małkiewicz». Найімовірніше, це той самий Ясько (Іван) Воронченко, а Малкєвіч/Малкович – його по батькові", — зазначив пан Дмитро.
"Є всі підстави вважати, що саме Воронченко, як очільник Черкаського полку, значиться серед підписантів Білоцерківського мирного договору. Втім, через помилкове прочитання латиницею кириличного підпису «Воронченко», як «Baran Chudy» при публікації документа, довгий час вважалося, що на той час черкаським полковником був якийсь Баран Худий – насправді абсолютно вигадана особа! Ясько Воронченко, залишався на чолі Черкаського полку принаймні до початку 1653 року, допоки гетьман Богдан Хмельницький не призначив його очільником Прилуцького полку (згадується на новій посаді вже у березні цього року)", — додав краєзнавець.
Печатка Воронченка
"На документі за 1656 рік зберігся відбиток особової печатки Яська Воронченка, на якому зображено герб: навскіс перехрещені шабля та стріла, а також літери «Ѩ В П П» (Ясько Воронченко Полковник Прилуцький). Це дало підстави деяким історикам-геральдистам вважати, що Воронченко належав до шляхетського стану і користувався власним гербом «Воронченко» (відміна польського герба «Пшестшал»)".
Читайте нас у Telegram: головні новини Черкащини та України
Дивіться нас на YouTube: найцікавіші новини Черкащини та України
Читайте також
- Пів мільйона гривень заклали в бюджеті Черкас на лікування поранених захисників
- Гостромогильна: звідки назва вулиці в Черкасах та до чого тут скіфи — пояснення істориків