"Фонди обороняли 9 співробітників і 4 коти" — Юлія Литвинець про Національний художній музей під час війни

"Фонди обороняли 9 співробітників і 4 коти" — Юлія Литвинець про Національний художній музей під час війни

"Фонди обороняли 9 співробітників і 4 коти" — Юлія Литвинець про Національний художній музей під час війни
Stedley Art Critics Prize/FB

Про збереження культурних цінностей під час війни, евакуацію найціннішого та роботу працівників музею під обстрілами Радіо Культура розмовляло з генеральною директоркою Національного художнього музею України Юлією Литвинець.

Про евакуацію цінностей

Алгоритм евакуації цінностей із Національного художнього музею України під час війни є, але це не можна порівнювати з досвідом Другої світової війни.

"Тоді розпочалася війна і в нашого музею було достатньо часу, щоб визначитися з категоріями, спакуватися та виїхати в евакуацію. А тут часу не було ​​— відразу 24 лютого. Фактично ми мали в один день зробити все те, що мали б робити бодай місяць", – згадує початок агресії Росії Юлія Литвинець.

На її думку, це шалений виклик і всі співробітники музею зранку вже були на робочих місцях.

"Усі, як один, почали знімати експонати зі стін та спускати їх у наші фондосховища,  розташовані під землею. Завжди вважалося, що це погано, тому що постійно треба контролювати клімат, проте зараз скажу, що це прекрасно, що вони під землею. Тож усі експонати були підготовлені та спущені в підвали", – розповідає гендиректорка Національного художнього музею України.

Це було важливо, адже найбільше небезпека, яка й зараз залишилася, — це бомбардування.

Читайте також: "У перші тижні війни ми не мали загальнонаціональної стратегії порятунку культурної спадщини" – Платонова
наму музей
Національний художній музей.

Про підготовку до війни та життя в музеї

"Ми готувалися до війни: постійно проводили певні наради з керівниками різних відділів. Проте більше готувалися морально та матеріально до облоги. Уявляли, що Київ скоріш за все візьмуть в облогу і в нас, можливо, не буде світла і тепла. Тому до 24 лютого в нас були закуплені генератор, пальне до нього, наші автомобілі пройшли технічну перевірку та були заправлені", – зазначає Юлія Литвинець.

У майбутньому виявилося, що це таки було потрібно. Загалом ситуація була доволі стресовою і вже 25 лютого частина колективу виїхала за межі Києва, а ще частина – взагалі з території України. Фактично залишилася невелика кількість співробітників у Києві та у музеї.

"Ми розробили графік чергувань, вирішивши, що маємо жити в музеї, адже наші підземні приміщення дозволяють нам перебувати там, як в укриттях. Майже два місяці нас не могли поміняти. – додає пані Юлія. – І співробітники, які й хотіли би доїхати та допомогти нам, не могли цього зробити. Тому музей обороняли 9 співробітників і 4 коти. Адже співробітники, їдучи на зміну, знали – може статися, що завгодно, і брали своїх улюбленців із собою".

Національний художній музей під час війни
Нині у музеї проводять заходи, зокрема відбулась презентація документального серіалу "Мистецтво в країні війни". Фото: NAMU/Facebook

Про нищення всіх даних музею в інтернеті

"Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, ми знищили всю інформацію про наш музей в інтернеті. Фактично ми залишили тільки наші сторінки в соціальних мережах, все інше — заархівовано і прибрано із відкритого доступу", – зазначає гендиректорка.

Зараз сторінки музею в соцмережах відновили свою роботу і запущено кілька дуже цікавих рубрик, зокрема, присвячених колекціонерам.

"Крім того, ми співпрацюємо з Посольством України в Іспанії і за минулий рік вийшло два видання з творами з нашого музею. Перший – це антологія української поезії, яка була проілюстрована нашими творами. Також до 300-річчя Сковороди ми проілюстрували його твори, перекладені на іспанську мову, з нашої колекції", – каже Юлія Литвинець.

Основний масив — це твори Васильківського, бо ми дивилися, що шляхи Васильківського та шляхи Сковороди в певних населених пунктах перетиналися.

Про проєкт "Український авангард", який експонується в Іспанії

Це проєкт про роль українського авангарду у світовому мистецтві.

"У самому проєкті експонуються твори не тільки з нашого музею, але й з Музею театрального та кіномистецтва, приватних колекцій та іспанського музею Тиссена-Борнемісса, закордонних колекцій. Ми зібрали експонати з усієї Європи і показуємо його в Європі як український авангард", – наголошує Юлія Литвинець. 

"Ми наголошуємо, що ці художники були українцями і цей внесок в світовий авангард, який вони зробили, є одним із найцінніших. І ми, і світ не має забувати, ким був Архипенко, Екстер, Богомазов. Це питання суб’єктності нашої держави"
Юлія Литвинець

Після цього проєкту планується далі розвивати та досліджувати український авангард, адже в ньому дуже багато напрямів. Один і той же художник міг проявити себе, наприклад, як Федір Кричевський: у нього були й імпресіоністичні твори, й такі, як "Родина" — абсолютно авангардна річ.

богомазов екстер виставка наму Іспанія
"Правка пил" Олександра Богомазова та "Три жіночі постаті" Олександри Екстер, які представлені в експозиції.

Про те, чи можна буде повернути вкрадене під час війни із музеїв України росіянами

"Якщо ми не будемо сподіватися і робити щось, то ми його й не повернемо. Усі наші думки, процеси мають бути скеровані на це. Нам потрібно готуватися до міжнародних судових процесів", – підкреслює гендиректорка Національного художнього музею України.

За її словами, готуватися потрібно вже зараз.

Читайте нас у Facebook і Telegram, дивіться наш YouTube

Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected] Ваші історії важливі для нас!

На початок