Врнці 19 жовтня студенти Школи Лувру (École du Louvre), Школи витончених мистецтв (Beaux-Arts) та представники профспілки CGT CultureCGT-Culture (Union des Syndicats des Personnels des Affaires Culturelles dite CGT-Culture) — це французька профспілка, яка представляє працівників сфери культури та є частиною загальної Конфедерації праці Франції (CGT). заблокували доступ до паризького Лувру. Акція організована на підтримку руху старшокласників та для засудження поліцейських репресій.
Про це повідомляє Le Figaro.
Керівництво музею підтвердило, що близько 50 студентів розповсюджували листівки про блокування «найбільшого музею світу», використовуючи його територію як медіамайданчик у боротьбі за право навчатися і жити в гідних умовах.
Блокада збіглася з першою річницею масштабного пограбування ювелірних виробів у Луврі, що сталося 19 жовтня 2025 року. Протягом останнього року робота музею також неодноразово переривалася через страйки персоналу, який вимагав покращення умов праці.
Блокаді Лувру передували вихідні, які відзначилися насильницькими діями по всій країні.
Як повідомляє Euronews, у суботу, 17 жовтня, 140-річна історична ратуша міста Лімож була майже повністю зруйнована вогнем. Близько 18:00 протестувальники в масках увірвалися до будівлі та влаштували підпал, унаслідок якого обвалився головний шпиль.
За даними префектури Верхньої В'єнни, у районі Кассо на сході Ліможа зібралося близько 2000 людей. З них понад 500 осіб були налаштовані на відкриту конфронтацію з силовиками. Радикально налаштовані учасники закидали поліцію снарядами, розбили чотири патрульні автомобілі та пограбували низку підприємств на вулиці Жан Жорес.
Четверо правоохоронців отримали серйозні поранення. Поліція затримала 19 осіб. Мер міста Гійом Герен різко засудив інцидент, наголосивши, що право на протест не може виправдовувати знищення державної власності.
Що відомо про протести у Франції
Загальнонаціональні виступи проти підвищення вартості життя, зростання цін на пальне та недофінансування державних послуг. 6 та 8 жовтня на вулиці вийшли школярі, студенти та освітяни, що призвело до закриття понад 200 шкіл. Згодом до них долучилися інші верстви населення, перетворивши рух на наймасштабніші антиурядові виступи за останні роки напередодні президентських виборів 2027 року.
Протести зібрали близько 550 тисяч учасників (за даними організаторів — до 800 тисяч). Лише в Парижі на вулиці вийшли 110 тисяч людей. Мирні марші швидко переросли у жорсткі сутички у столиці, а також у Марселі, Ліоні, Бордо та Страсбурзі.
Групи людей у масках зводили барикади, палили автомобілі та розбивали вітрини. Поліція масово застосовувала сльозогінний газ та водомети.
Міністр внутрішніх справ Лоран Нуньєс повідомив, що відповідальність за ескалацію лежить на радикальних ультралівих угрупованнях та мародерах. У ході заворушень травмовано близько 500 поліцейських, жандармів та рятувальників. Правоохоронці затримали щонайменше 1800 осіб, 855 із яких — у паризькому регіоні.
Президент Емманюель Макрон різко засудив напади на держустанови, заявивши, що у Франції «немає місця для насильства», а всі причетні до вандалізму будуть покарані. Через критичну ситуацію Макрон скликав екстрену нараду урядовців та готує звернення до нації.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
