Що робити, якщо ви дізналися, що ваша дитина — гей або лесбійка. Поради психолога

Що робити, якщо ви дізналися, що ваша дитина — гей або лесбійка. Поради психолога

Що робити, якщо ви дізналися, що ваша дитина — гей або лесбійка. Поради психолога

Що робити, якщо ви дізналися, що ваш син чи донька – гомосексуальні? Як правильно вчинити, як підтримувати стосунки та як правильно розмовляти на цю тему? Ведуча Ірина Славінська ефірі Радіо Культура вислухала поради голови правління ГО "Батьківська ініціатива "Терго", мами відкритого гея Олена Глоба, психологині Катерина Гольцберг та українського науковця, філософа, антрополога, етнолінгвіста та поета Романа Кісь.

"Мій син зізнався декілька років тому, коли я був в гостях у його матері. Він якось дивно про це сказав, мабуть, довго готувався. Запитав: "Як ви поставитесь до того, що у вас не буде онуків?" Тобто сказав натяком, але надто прозоро, і ми це зрозуміли. Для його мами це був стрес. Стан глибокого шоку та гострого нервового переживання тривав у неї ще довго. Але зараз все гармонізувалося. А я, хоч це і було несподівано, болісно не зреагував, мабуть, із двох причин. Як філолог я студіював античну літературу і знав, що гомосексуальність у різних проявах в багатьох античних народів не була відхиленням від норми. Це не сприймалося як збочення. До того ж тоді я займався етнографією, жив серед аборигенів, зокрема три роки на Чукотці. І мені відомо, що й у чукчів, і в наших карпатських горян це було і в ХІХ столітті, і раніше. Такі люди не зазнавали якогось гострого осуду. Тому я сприйняв це відносно спокійно, хоча, звісно, конфлікт уявлень і цінностей у мене в душі, в думках був", – розповів Роман Кісь.

Олена Глоба ж мала іншу ситуацію: про орієнтацію свого сина вона дізналась випадково сама: "Щоб упевнитись, я в нього запитала, і він сказав "так". Це був дуже трагічний досвід, у мене був шок і я навіть не знала, що з цим робити".

Читайте також: "Били разом, вдягли наручники, знімали на телефони". Розмова з побитим трансгендером і його матір'ю"
Що робити, якщо ви дізналися, що ваша дитина — гей або лесбійка. Поради психолога

Відчуття розгубленості, за словами психологині Катерини Гольцберг, це нормальна реакція, оскільки в людей є певні мрії про те, що буде з їхніми дітьми: "Ми, як батьки, намагаємося умовно спланувати майбутнє дітей, маємо сподівання, що в певний час зможемо стати бабусею чи дідусем, та запрограмовану картинку "ідеального життя". І в одну хвилину все змінюється. Тому це не може не спричиняти розгубленість".

"Але проблема в тому, що ця реакція обумовлена й тим, що ми не сприймаємо взагалі цю ситуацію. Наше суспільство не дуже толерантне до ЛГБТ, і ми іноді думаємо не лише про те, як виглядає наша дитина, а й як виглядаємо ми. Можливо, ми щось не так зробили як батьки, можливо, не так виховували. І починається звинувачення себе та заперечення, як реакція на щось, що є шоком для нас", – пояснює Гольцберг.

Вона наголошує, що таке несприйняття певний час буде основною емоцією у батьків: "Ми намагатимемося поговорити, щось змінити, з’ясувати, чи так дійсно відбувається. Це цілком природна реакція, але треба запобігти агресії до дитини. Бо іноді я стикалася з тим, що після цього діти йшли з дому, намагалися вчинити самогубство. Тому треба бути обережними у своїх висловлюваннях".

"У нашому суспільстві ще немає поваги до особистості, в нас вже бачиться через гендерні ролі. Для багатьох це стає жахливою реальністю, бо якщо я визнаю, що в мене є така особливість, то мені легше буде це приховувати від усіх, ніж жити з цим і почуватися щасливим. У нас люди з такою орієнтацією позбавлені особистого щастя, яким вони можуть, як всі ми, ділитися. Ми, як суспільство, повинні дозволити людям мати такі ознаки щастя, які вони самі вибирають", – зазначила психологиня.

Читайте також: "США, Британія і ЄС закликали Україну захистити права ЛГБТ"
Що робити, якщо ви дізналися, що ваша дитина — гей або лесбійка. Поради психолога

Олена Глоба, у свою чергу, підкреслила, що гомосексуальність – це не вибір людини, вона такою народжується, і їй тут немає що обирати: "Спочатку у всіх батьків є острах, що скажуть люди, але потім, коли ми розуміємо, що нам треба обирати між іншими людьми і нашою дитиною, ми обираємо дитину. Інші потім забудуть про цю тему, а нам із цим жити".

Катерина Гольцберг також торкнулися теми генетичної схильності та виховання, які часто пов’язують із сексуальністю людини: "Сексуальність та витоки гомосексуальності поки що є ще предметом досліджень і немає єдиної думки щодо того, чи це цілком пов’язано з генетичними факторами. Але треба розуміти, що іноді заяви про гомосексуальність – це, я б сказала, проба пера. Будь-яка дитина в певному віці експериментує зі своєю сексуальністю, і це є нормою. Коли дитина усвідомлює свою сексуальність, наприклад, років у 12, вона безумовно може спробувати гомосексуальні стосунки. Але це не є ще ознакою того, що вона завжди буде гомосексуальною. Тому ми повинні розуміти, що тут не йдеться лише про генетичну схильність чи виховання. Виховання немає жодного значення, якщо це дійсно усвідомлений вибір дорослої людини".

"Ми маємо ставитися до гомосексуальності як до певної норми, яку ми не можемо змінювати просто за власним бажанням", – підсумувала Катерина Гольцберг.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди