На Тернопільщині переселенці облаштовуються у відремонтованому гуртожитку

На Тернопільщині переселенці облаштовуються у відремонтованому гуртожитку

На Тернопільщині переселенці облаштовуються у відремонтованому гуртожитку
Фото: Анастасія Чечко/Суспільне Тернопіль

На Тернопільщині для переселенців відремонтували гуртожиток. Це приміщення Бучацького коледжу, в якому ніхто не жив 8 років. Про це розповів директор навчального закладу Ігор Леськів.

Чоловік каже, за гроші з держбюджету там зробили ремонт, закупили пральні машинки, холодильники та меблі, є тепло та гаряча вода. Загалом у гуртожитку можуть поселити 400 осіб. Наразі там проживають 75.

"Я облаштувала своє гніздечко, хотілося так, щоб було, як вдома. Все нове, постіль нова", – розповіла жителька Херсонщини Лілія Войтко.

На Тернопільщині переселенці облаштовуються у відремонтованому гуртожитку
Лілія Войтко. Фото: Анастасія Чечко/Суспільне Тернопіль

Лілія Войтко приїхала з Херсонщини разом з невісткою та онуками. Пригадує, виїхати вдалося з першого разу.

"Коли наших солдатів побачила, то дуже зраділа. Я зробила їм сало з часником, щоб пригостити і віддячити їм", – говорить Лілія Войтко.

На Тернопільщині переселенці облаштовуються у відремонтованому гуртожитку
Лілія Войтко. Фото: Анастасія Чечко/Суспільне Тернопіль

У Трибухівцях сім'я з квітня, до цього, розповідає Лілія Войтко, жили в іншому – студентському гуртожитку. Сюди переїхали нещодавно, але вже встигли облаштувати побут. Умовами задоволені.

"Мікрохвильова піч в нас є, холодильник, бойлер, душова кабінка є. В нас тут такі умови, що в мене вдома не такі умови".

У сусідній кімнаті оселилась жителька Луганщини Вікторія разом зі своїм 8-річним сином.

"Тут уже звикли, але хотілося б просто приїхати, подивитися на могили рідних, сходити до свого храму, сходити до сусідів і близьких, подивитися, як вони, чи вижили, зв'язку майже немає. Рівно рік з того часу, як я придбала житло. Начебто ціла квартира, але хто там буде жити і чи залишиться вона ціла, я не знаю", – каже жителька Луганщини Вікторія.

Ольга Мельниченко – вчителька з Херсона. Тут жінка живе зі своєю мамою та донькою. З рідного міста виїхали в серпні.

"Ми до останнього хотіли там залишатися і показати російським загарбникам, що там господарі ми, а не вони. 4 липня так сталося, що я потрапила в полон, прийшли військові з працівниками ФСБ, вони заарештували і майже місяць я пробула в полоні. Коли я звідти вибралася, то рішення прийшло саме собою, там залишатися було дуже небезпечно", – повідомила Ольга.

На Тернопільщині переселенці облаштовуються у відремонтованому гуртожитку
Ольга Мельниченко. Фото: Анастасія Чечко/Суспільне Тернопіль

Зараз жінка продовжує працювати зі своїми учнями дистанційно. У такій формі навчається і її дочка Настя. Дівчина – студентка Харківського університету.

"Ми вже звикли, в нас був досвід навчатися під час карантину. Якщо немає світла, але в мене все заряджене, інтернет нормально працює, я під'єднуюсь до пари. Якщо в більшості групи немає світла, то ми домовляємось і переносимо її на інший час. Ми українці, ми зможемо достойно пройти ці випробування", – розповіла Настя.

Приміщення, в якому зараз живуть переселенці, не використовували 8 років. Про це розповідає директор коледжу Ігор Леськів. Чоловік каже, відремонтували його за 29 мільйонів гривень з держбюджету. І тепер тут можуть оселитись 400 переселенців. Опалюють приміщення дровами, також мають газові котли, а на випадок відключення світла є два генератори, завдяки яким подають воду в гуртожиток, каже Ігор Леськів. За його словами, проживання для переселенців безкоштовне, платять лише за комунальні послуги.

"Проблема в тому, що будь-яких коштів на компенсацію комунальних послуг коледж не отримував. Тому стало складніше, враховуючи дану ситуацію, ми вирішили хоча б брати за світло і за воду, для того, щоб можна було ці речі компенсувати. Ми беремо 600 гривень за місяць з дорослого і зі студентів, 300 гривень з дитини до 10 років", – каже директор Бучацького коледжу Ігор Леськів.

Читайте також

На початок