11 листопада у комітеті Верховної ради України з питань екополітики відбулися слухання щодо впливу воєнних дій на довкілля. За даними Міндовкілля України, впродовж восьми місяців активних бойових дій в державі зафіксували понад 2 тисячі злочинів проти навколишнього середовища.
Про стан забруднення атмосферного повітря у містах Дніпропетровщини, перспективи відновлення роботи постів моніторингу повітря в області та альтернативні види палива та електроенергії Суспільному розповів заступник директора з питань екології комунального підприємства "Центр екологічного моніторингу" Олексій Ангурець.
КП “Центр екологічного моніторингу" Дніпропетровської обласної ради через брак фінансування призупинило свою діяльність. Чому так сталося?
У червні-липні ми були вимушені припинити свою роботу через об'єктивні причини. Під час війни питання фінансування некритичної інфраструктури є фактично неможливим. Тому було припинено роботу самого “Центру екологічного моніторингу” (в принципі всі комунальні підприємства Дніпропетровської обласної ради некритичної інфраструктури залишилися без фінансування).
Скільки стаціонарних станцій моніторингу повітря в області? І які дані ви мали в перші місяці після повномасштабного вторгнення?
Загалом по повітрю ми маємо 19 станцій: 2 референтні (мають найновіше високоточне обладнання) і 17 індикативних, всі вони розташовані в різних містах регіону. Також є водна і мобільна станція екологічного моніторингу «Еол-1».
Ми порівняли дані 2021 та 2022 років, за той самий період з квітня по травень стан якості атмосферного повітря по головних забруднювачах. Ці показники, звісно, показують локальні дані в місці розташування станції моніторингу, але ту картину, яка певним чином відповідала стану атмосферного повітря на той момент часу.
Спостерігалася тенденція до значного зниження у 2022 році середньомісячних концентрації газоподібних забруднювальних речовин, а саме — діоксиду азоту, діоксиду сірки, оксиду вуглецю, озону, сірководню та аміаку. Особливо помітне зниження спостерігається у травні 2022 року для діоксиду азоту (середньомісячна концентрація у травні 2022 року становить всього 4,8 % від аналогічної концентрації 2021 року).
Звісно, ми це пов’язуємо із тим, що багато підприємств припинили свою діяльність на той час, плюс зменшилась кількість автомобілів — люди повиїжджали з міст. Водночас збільшилася концентрація дрібнодисперсного пилу.
Що зараз відбувається зі станціями моніторингу?
Наразі ми не маємо аналітики, оскільки підприємство і станції моніторингу не функціонують. Всі станції в області вимкнені, жодна не працює. Та ми маємо плани щодо відновлення роботи деяких з них до кінця поточного року. Нам виділили кошти на поточний ремонт, демонтаж та перевірку обладнання для двох референтних станцій. Зараз проходять тендерні процедури.
Повернення до роботи індикативних станцій поки не планується через брак поточного фінансування. Перспективи щодо цього поки не зрозумілі.
Кошти, які були виділені у 2021 році. Чи всі вони були реалізовані? Чи були придбана станція моніторингу повітря за 20 млн грн та водна за 10 млн грн?
Так, за ці кошти була придбана референтна станція, яка є неподалік нашого офісу, та водна, на Монастирському острові. Їх придбали та ввели в експлуатацію наприкінці 2021 року. Працювали вони до літа 2022 року, поки працювало підприємство.
Як обирали місце розташування високоточної станції моніторингу повітря?
Ми встановили одну з референтних станцій “ЗЕВС-2” на великому житловому масиві, бо це відповідає новому проєкту моніторингу повітря для міста Дніпро. Оскільки це дає можливість розуміти, чим дихають люди під час свого буденного життя.
Окрім того, тут значний автомобільний рух, фіксуватимуться викиди автотранспорту. І станція знаходиться в зоні дії певних підприємств міста, що також дасть можливість оцінювати й промисловий вплив на стан атмосферного повітря.
Альтернатива газовому або централізованому опаленню — пічне (дрова, вугілля тощо). Якщо це буде масово застосовуватись, який вплив це матиме на стан атмосферного повітря?
Це вплине негативно. Зараз справді зростає попит на пічне опалення. Стали використовувати більше вугілля, причому різної якості, інколи з домішками. У нас і так екологічний контроль не був ідеальним, а зараз взагалі цьому приділяється мало уваги. Тому ці викиди на рівні домогосподарств або дрібного/ середнього бізнесу будуть зростати, що вплине негативно на стан повітря.
За словами міністра енергетики Германа Галущенка, Україна втратила 90% вітряної та до 45% сонячної енергії через напад Росії. І вкотре 15 листопада РФ масовано обстрілювала енергетичну систему країни. Відновлювані джерела енергії, наскільки вони (ті, що залишилися, принаймні) можуть підтримати зараз енергетичну систему України? Хоча б на рівні окремих господарств?
Хочу зауважити, що якраз війна показала вразливість енергетичної системи, яка існує зараз в Україні. І перспектива — використання саме відновлювальних джерел енергії, особливо на локальному рівні (маю на увазі якісь окремі домогосподарства). Це дає більшу сталість, бо таке джерело енергії важче знайти та знищити. А ще це дає можливість для кожної окремої громади чи господарства бути більш енергетично незалежними від загальної мережі. Тобто війна сама показує нам перспективність розвитку даного напрямку — зараз і в майбутньому, після перемоги.
11 листопада пройшли слухання у комітеті Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування на тему: «Вплив воєнних дій на довкілля в Україні та його відновлення до природного стану». Ви брали участь в тому обговоренні. Які були Ваші пропозиції щодо моніторингу довкілля під час війни, зокрема атмосферного повітря, й перспективи на післявоєнний період?
При оперативному штабі Держекоінспекції створений штаб, який займається оцінкою впливу війни на довкілля. А при штабі створено робочу групу, яка займається окремо питаннями повітря та води, відповідні фахівці. Я входжу в склад групи по повітрю, яка займається розробкою методик обрахування екологічних злочинів, які пов’язані з агресією РФ.
Я запропонував Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів використовувати дані автоматизованих станцій моніторингу повітря для фіксації екологічних злочинів РФ. Також виступив із пропозицією до Кабінету міністрів, включити моніторинг повітря в перелік критичної інфраструктури, щоб розблокувати фінансування таких підприємств, як наше (оскільки в такій ситуації не тільки Дніпропетровська область). Навіть простій обладнання без відповідного обслуговування означає ймовірність його виходу з ладу, можливо, назавжди.
І ще одна важлива пропозиція від мене була до комітету. На мою думку, автоматизована система моніторингу довкілля може бути складовою цивільної оборони. На початку повномасштабного вторгнення ми закрили для цивільного населення свої дані по моніторингу повітря, оскільки станції діють на об’єктах критичної інфраструктури (що могло призвести для загрози працівників). Та при цьому ми співпрацювали з ДСНС та військовими — передавали всі наявні дані їм. Особливо це важливо в тих районах, де висока ймовірність викидів великої кількості шкідливих речовин, загрози хімічного та радіаційного забруднення, техногенних аварій, пов’язаних з війною та бойовими діями.
Вважаю, що система моніторингу як складова цивільної оборони буде корисна і під час війни, і після війни. Оскільки питання безпеки буде ще багато років одним з найважливішим для України. І, маючи такого сусіда, ми маємо про це подбати.
Що відомо
За даними Міндовкілля України впродовж 8 місяців активних бойових дій:
- було зафіксовано 2200 злочинів проти навколишнього середовища України
- шкода довкіллю перевищила 37,4 млрд євро
- за сім місяців повномасштабної війни ґрунтам України було завдано збитків на 11,4 млрд євро, збитків унаслідок забруднення повітря – 24,6 млрд.
- обсяги викидів вуглецю в атмосферу становили понад 30 млн тонн.
Читайте також
Від війни постраждали 20% природоохоронних територій України. РФ завдала збитків на 1,35 трлн грн
Через війну у Чорному морі загинуло близько 50 тисяч дельфінів
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
