200 звернень за два місяці. Як працює регіональний центр пошуку зниклих безвісти на Запоріжжі — розповідає експертка

200 звернень за два місяці. Як працює регіональний центр пошуку зниклих безвісти на Запоріжжі — розповідає експертка

200 звернень за два місяці. Як працює регіональний центр пошуку зниклих безвісти на Запоріжжі — розповідає експертка
. Колаж: Денис Пристай/Суспільне

За понад два місяці роботи регіонального центру Уповноваженого зі зниклих безвісти звернулося понад 200 осіб. Це родичі, чиї рідні зникли під час бойових дій, на окупованих територіях, взяті у заручники, не виходять на зв'язок або ж потрапили у полон.

Про це Суспільному розповіла регіональна координаторка у Запорізькій області з питань осіб зниклих безвісти за особливих обставин Олена Орєшкіна.

За її словами, якщо йдеться про військових, які потрапили в полон, то часто рідні не знають, на якому саме напрямку воював військовослужбовець. Також трапляються ситуації, коли військкомат евакуйований з окупованої території. У таких випадках всі дії з пошуку регіональний центр координує разом з відповідними службами та рідними чи знайомими.

Олена Орєшкіна каже: як показує статистика, понад 80% тих, хто залишився на полі бою і є зниклими безвісти — це ті люди, які знаходяться в полоні:

"За останні три тижні зверталися жителі, які проживають в Німеччині, в Нідерландах, в Канаді, в Польщі. Вони дзвонять, ми з ними координуємо власні дії, домовляємося як краще їм подати документи, або як краще поспілкуватися з частиною, і після цього продовжуємо далі спілкування. Багато в мене звернень, близько 30, коли цивільні люди були захоплені в заручники на окупованій території, це й Енергодар, навіть, до мене зверталися люди з Херсонської області, з Мелітополя, з Бердянська. Коли близьку людину прийшли та забрали російські військові, рідні не знають, що з цією людиною. Через деякий час дехто дійсно виходив на зв'язок і їх звільняли".

"Був випадок у Бердянську, коли неповнолітню дитину 16 років о 5 ранку прийшли і забрали росіяни. Дитина була лише з бабусею, батько та мати, які розлучені, були за межами України, тобто дитині ніхто не міг допомогти. Після звернення, і після того, як ми підняли багато структур, за декілька днів, після цього дитину звільнили”.

Олена Орєшкіна пояснює: коли зникає людина, то здебільшого спершу їхні рідні чи знайомі не знають, куди звертатися і як діяти. Тож координаторка наголошує, що заявити про зникнення можуть не лише родичі, а й друзі:

“Одразу частина повідомляє військкомат. Часто військкомат приходить до людей і повідомляє їх, що їхній рідний зник безвісти. Після цього в частинах проводиться розслідування і під час нього з'ясовуються якісь обставини, про які родина може і не знати. Родина повинна звертатися до військкомату, потім дзвонити в НІБ (Національне інформаційне бюро) 16-48, після цього їм радять звернутися до поліції, потім здають ДНК-тест, потім шукають, куди ще звернутися, як правило це Координаційний штаб, СБУ, структури з поводження з військовополоненими, до нас в координаційну раду. Всі результати пошуку об'єднані в єдиному інформаційному центрі в НІБі".

До списків на обмін потрапляють абсолютно всі, списки вибірково не складаються, каже Олена Орєшкіна. Всі хто був полонений, хто був зниклий безвісти, або ті, хто залишився на полі бою і тіло кого не повернули, включно з військовослужбовцями з 2014 року, учасниками АТО.

Олена Орєшкіна пояснює, що вони не лише консультують рідних та знайомих, а й допомагають юридично та психологічно, оскільки на базі Центру працюють юрист і психолог. Також рідних/знайомих супроводжують не лише під час пошуку, а й після — під час реабілітації після полону, а також з похованнями.

Часто виникають питання з виплатами компенсацій від держави рідним, у яких зникли безвісти, або загинули як військові, так і цивільні, але у випадку з цивільними треба обов'язково документувати, що вони були в полоні, або зазнавали катувань. Також Олена Орєшкіна наголошує, що зараз вчиняється багато шахрайських дій, коли рідним пропонують буцімто допомогу у пошуку, або поверненню тіла загиблого, а насправді можуть вимагати гроші, або витягувати додаткову інформацію і використовувати її на користь окупантів.

Координаторка закликає нікому не повідомляти персональну інформацію про зниклу особу, окрім офіційних державних органів та не розміщувати її в інтернеті, щоб її не використали окупанти. Адже те, що розповідає полонений (військовослужбовець), або заручник (цивільний) може відрізнятися від того, що скажуть рідні.

Що відомо

  • За словами заступниці міністра оборони Ганни Маляр, від початку широкомасштабної російської агресії станом на 2 листопада в рамках 29 обмінів повернули 1030 українців та українок, які перебували у російському полоні. Також вона розповіла, що за даними, які озвучив уповноважений з питань безвісти зниклих Олег Котенко, в Україні наразі близько 7000 зниклих безвісти. Маляр зауважила, що будь-які цифри, які виходять безпосередньо з зони бойових дій, завжди перебувають у стані уточнення.

Читайте також

Міноборони закликає не постити фото військових, які потрапили у полон чи зникли безвісти

Підписуйтеся на новини Суспільне Запоріжжя в Telegram та у Viber

На початок