Проєкт "Олені Святого Миколая", започаткований у Харкові у 2016 році на підтримку дітей з прифронтових населених пунктів, триватиме і цьогоріч попри повномасштабне російське вторгнення. Волонтери вже отримали пів сотні листів з побажаннями Святому Миколаю.
Про це "Українському Радіо Харків" розповіли волонтерки проєкту "Олені Святого Миколая" Євгенія Левінштейн та Інна Ачкасова.
Пані Євгеніє, як отримати допомогу від небайдужих і донести ваш проєкт до тих, хто цього потребує, в умовах, коли багато дітей і батьків опинилися у інших регіонах країни та за кордоном? Деталізуйте, яка вже робота ведеться, можливо, діти вже пишуть до Святого Миколая, і цікаво, що саме?
По-перше, треба розповісти, як ми працювали до цього року. За шість років напрацьована практика, пріоритети. Ми працювали з дітьми, громадами на лінії розмежування, намагалися робити свої свята у невеличких населених пунктах, де у дітей був обмежений доступ до заходів, новорічних зокрема, взагалі будь-яких. Бо для того, щоб доїхати більш-менш до якогось міста, треба було проїхати купу блокпостів.
Ми почали працювати саме для дітей, які живуть поряд з війною. Діти, які були зовсім маленькими, коли ми почали працювати, вже закінчили школу, наприклад, адже минуло вже шість років.
Але з початком гарячої фази ми не дуже розуміли, як взагалі буде виглядати, чи буде він взагалі, у людей інші пріоритети. І ми не знали до останнього часу, будемо ми "Оленями" в цьому році чи не будемо. Поки нам не почали писати і дзвонити наші чарівники.
Ви думали, що і звернень, мабуть, не буде?
Так, ми думали, що люди допомагають армії, всі сили йдуть на це, всі гроші йдуть на це. Ми самі так і волонтеримо, допомагаємо армії як представники громадської організації, допомагаємо людям, які потрапили у складні життєві обставини, які повинні були переїхати чи мешкають у Харкові — пенсіонери, люди похилого віку, яким важко дістатись до будь-якої гуманітарної допомоги. Ми цим займаємось і думаємо, що люди переважно займаються тим самим, і, можливо, не на часі наша "оленяча" місія.
Поки нам не почали дзвонити наші чарівники з минулих років — організації, фірми, старі і нові, з якими ми ще не працювали — і питати, чи ми будемо цього року це робити. І ми зрозуміли: так, будемо. Бо і нас це хвилює, і людей хвилює.
У дітей немає можливості перечекати цей рік, вони живуть зараз і це їхнє дитинство, їхнє життя.
Їм і відволіктися потрібно, і диво потрібне.
Так, так, саме тоді, коли вони живуть, а не колись там, у майбутньому. У майбутньому вони будуть дорослі люди. Повернути трохи дитинства — це і завдання нашого проєкту з самого його початку. Дати дітям відчуття захищеності, дитинства, радості, того, що мрії збуваються, що це можливо, що до них є справа іншим людям. І що їхнє бажання має значення, їхнє слово має значення, що саме вони можуть сказати: "Я хочу того чи іншого". Це як було важливо, так і є важливо, що б там не відбувалося навкруги. І ніякі вороги не можуть відняти в нас це.
Тобто проєкт стартуватиме, ви вже з цим визначились?
Так, ми вже написали про це. Але логістика у нас буде скажена у цьому році. Коли ми написали, що починаємо, нам почали писати наші старі знайомі, наші волонтери, з якими ми працювали ці роки на місцях, які тоді були на лінії розмежування, а зараз змогли евакуюватися і живуть в інших місцях нашої країни. Писали батьки дітей, які разом з ними евакуювалися кудись в Україні.
Ми звертаємось до них з проханням — подивитись навколо себе у тому місці, де вони живуть, побачити інших дітей і дорослих, які перебувають у такому ж становищі, які відділені від рідної домівки, і спробувати зібрати цих дітей, написати з ними листи до Святого Миколая і надіслати нам. А ми вже зрозуміємо, яка в нас географія виходить, і будемо якось будувати свою логістику на цей рік.
А вже пишуть вам?
Пишуть. Ми ще не відкриваємо базу на загал, але є в нас певні листи, про це вам розкаже Інна.
Пані Інно, у вас вже була нагода познайомитись з побажаннями?
Так, ми отримали лише 55 перших листів з невеличкого міста Знам’янка Кіровоградської області, внесли їх вже до бази, але базу ще не відкривали, чекаємо ще хоча б декілька населених пунктів.
А з Харківщини хтось пише?
Так, буде і з Харківщини, і з самого Харкова, мабуть, теж, ми плануємо туди поїхати, бо там є багато дітей переселенців з деокупованих територій.
Зараз відновлюється життя на деокупованих територіях, дуже складна ситуація з розмінуванням, воно триває, відновлюють комунікації, щоб люди в теплі були, і діти зокрема, яких чимало.
Так, наша команда ще займається евакуацією — з Вовчанська, наприклад, там дуже багато обстрілів.
Так, місто лишилось без газу, влада пропонує там евакуацію.
Комунікації відновлюють, але обстріли тривають, вони ще дістають до тих місць.
Чого бажають діти наразі?
Окрім того, що діти пишуть, що вони дуже хочуть повернутись додому, щоб повернулись їхні батьки, багато з яких зараз на фронті. Один хлопець попросив вудку, щоб він потім міг з батьком піти на риболовлю, бо це було їхнє улюблене заняття, а вудки в нього своєї ще не було. Одна восьмирічна дівчинка написала: "Кляті москалі відібрали в мене домівку" — і все.
Тобто діти все розуміють, незалежно від віку.
Так. А бажання — найпростіші, дитячі бажання: хтось хоче теплу кігурумі — піжамку, багато хто просить конструктори різної складності в залежності від віку, хтось хоче ляльку або машинку, ще щось. Збільшилось, на мій погляд, бажань про іграшкову зброю.
Нас почують мешканці Харківщини, в тому числі прифронтових територій — яким чином можна організуватися цим спільнотам, якщо там чималенько дітей набереться, і звернутися до вас?
Є така можливість писати нам на сторінці у Facebook "Олені Святого Миколая" у повідомлення. Ми не зможемо взяти усіх, це зрозуміло.
Так, ми відразу маємо сказати слухачам, щоб з розумінням поставились до можливостей проєкту.
Від війни постраждали діти усієї України. Ми беремо лише ті населені пункти, де знаходиться організатор, активна людина, яка буде займатися цим — збирати листи дітей, надсилати їх нам, буде з нами на зв’язку, домовлятися про приміщення, де можна провести свято. Бо ми не просто надсилаємо подарунки, ми приїздимо, проводимо дуже цікаве інтерактивне свято, і там вже видаємо кожному його адресний подарунок.
Чи можемо говорити, коли вас на Харківщині чекати?
Поки що ні, ми ще не отримали листи. Наш графік сформується, коли вже будуть якісь населені пункти закриті подарунками, ми скажемо — ось, ми можемо поїхати туди чи туди, зібрати їх докупи.
Яку кількість плануєте охопити, чи це буде залежати від ресурсів і побажань?
Це залежить від того, скільки отримаємо листів. Мінімально було 1200 подарунків, максимально — понад 3000 у різні роки. Я думаю, це буде у будь-якому випадку не менше 1000, можливо, 2000.
Це по всій Україні?
Так, але якщо знайдуться.
А що вам потрібно — помічники, донори, які допоможуть вам, і таким чином збільшиться кількість подарунків?
Хто хоче допомогти нам, обрати подарунок дитині, заходьте на сторінку "Олені Святого Миколая" у Facebook. Ми оновлюємо інформацію, незабаром викладемо таблицю, нашу базу дитячих мрій. І можна буде обрати, навіть взяти населений пункт, якщо це якась фірма, і її співробітники розберуть. Ми співпрацюємо з багатьма фірмами. Потім потрібно надсилати нам подарунки, підписані, для якої вони дитини. Потім ми їх беремо, їдемо, проводимо свято, даруємо подарунки. І викладаємо зворотний зв’язок — фотографії, відео дітей з подарунками. Все це прозоро, все це можна побачити.
Ще нам завжди потрібні водії, машини, гроші на логістичні витрати, бо ми будемо багато їздити. Навіть більше, ніж попередні роки.
Активна ваша діяльність коли починається?
На Святого Миколая. Перший виїзд — напередодні. А потім ми їздимо всі Святки. І на Різдво, і на Новий рік. Інколи навіть до кінця січня. Треба, щоб кожна дитина, яка написала лист і надіслала нам, отримала свій подарунок. І ми не завжди встигаємо все це зробити на новорічні і різдвяні свята. Але до всіх доїжджаємо, і діти раді цьому.
Що відомо
- У 2021 "Олені Святого Миколая" передали понад 1,5 тис. подарунків дітям з Луганської та Донецької областей. Приєднатися до проєкту може кожен охочий
