"Поки є Пушкін — не буде Лесі Українки": інтерв'ю з харківською історикинею Марією Тахтауловою

"Поки є Пушкін — не буде Лесі Українки": інтерв'ю з харківською історикинею Марією Тахтауловою

"Поки є Пушкін — не буде Лесі Українки": інтерв'ю з харківською історикинею Марією Тахтауловою
. Марія Тахтаулова, історикиня, очільниця північно-східного відділу Українського інституту національної пам'яті. Фото: Суспільне Харків

Харківська влада має прибрати пам'ятник Пушкіна з центру міста і поставити його до музею.

Таку думку в інтерв'ю Суспільному висловила голова Північно-східного відділу Українського інституту національного пам’яті Марія Тахтаулова.

"Я стою на тому, що він мусить знаходитися в музеї. Я вважаю, що йому там місце, оскільки "поет в Росії більше, ніж поет". Це є ті ж самі маркери пропаганди, які просували і комуністи, і імперія", — каже Тахтаулова.

"Поки є Пушкін — не буде Лесі Українки": інтерв'ю з історикинею з Харкова Марією Тахтауловою
Пам'ятник Пушкіну у Харкові облили червоною фарбою, 26 вересня 2022. Фото: Суспільне Харків

"Це маркер, який "запрошує" до тієї самої окупації. Спочатку йде російська мова, потім російська література, російські письменники, співаки, а потім російські танки", — додає історикиня, згадуючи борди з Пушкіним, які військові РФ повісили в тимчасово окупованому Херсоні.

"І пам'ятник Пушкіну, і загалом все, що стосується російської культури, з публічного простору, з підручників наших шкіл має перекочувати в особисте зацікавлення"

На думку Тахтаулової, пам'ятник Пушкіну можна перемістити до історичного або літературного музею.

"Сучасний підход музею базується на тому, що музей ставить питання — він не дає готових відповідей, як за радянських часів, як інструмент пропаганди. Він ставить питання перед своїми оглядачами", — говорить історикиня.

Тахтаулова вважає, що українські постколоніальні студії ще не напрацювали "свою оптику" погляду на імперську спадщину.

"Ті, хто усвідомлює, що ця війна — не просто за територію, ресурси, це винищення українців, остаточне вирішення українського питання, і наявність тут всього, що пов’язує наш простір культурний, політичний, з Росією, воно працює проти нас. І ми мусимо себе захищати", — говорить Марія Тахтаулова.

Тахтаулова також згадує облиття пам'ятника Пушкіну червоною фарбою:

"Коли, власне, влада не виконує функції свої і той запит, який є, включається такий механізм"

Про дерусифікацію топоніміки та формування публічного простору — дивіться повне інтерв'ю Марії Тахтаулової на YouTube.

Що відомо

  • У серпні представниця громадської ініціативи "Харківська топонімічна група" Ірина Гончарова звернулась до міського голови Харкова із проханням демонтувати пам’ятник російському поету Олександру Пушкіну та перенести його до Історичного музею. Гончарова каже, що підіймає питання демонтажу у межах дерусифікації після повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Наприкінці вересня пам'ятник облили червоною фарбою.
  • Крім цього, на сесію Харківської обласної ради виносили питання щодо перейменування Харківського академічного російського драматичного театру ім. О. С. Пушкіна. 20 вересня Харківська обласна рада не підтримала перейменування. Чому не вдалося змінити назву, як варто перейменувати театр та чого хоче колектив закладу — розбиралося Суспільне.
  • 7 жовтня голова Харківської обласної ради Тетяна Єгорова-Луценко підписала розпорядження про скликання чергової сесії. На ній депутати вдруге спробують перейменувати театр імені Пушкіна.
На початок