"Щоночі бачу її оченята": жінка з Харківщини розповіла, як російські військові вбили 10-річну онуку

"Щоночі бачу її оченята": жінка з Харківщини розповіла, як російські військові вбили 10-річну онуку

Ексклюзивно
"Щоночі бачу її оченята": жінка з Харківщини розповіла, як російські військові вбили 10-річну онуку
10-річна Катерина Вінарська загинула внаслідок російського обстрілу на Харківщині. Фото: Суспільне Харків

10-річну Катерину Вінарську повномасштабне вторгнення застало у Харкові на Північній Салтівці. Батьки вирішили вивезти дитину до бабусі у село Новий Бурлук. Наступного дня у селі вона потрапила під російський обстріл, 10-річній Каті куля влучила в живіт. Російські військові, які обстріляли легковик родини, відмовились везти дитину до лікарні. Бабуся, дідусь та онука поїхали самі і потрапили під обстріл вдруге. Катя отримала смертельне поранення в голову.

"Харків бомбили, нас не бомбили"

24 лютого дідусь Каті працював у Харкові, розповідає бабуся дівчинки Марія Ківшарь. Щоб убезпечити дитину від обстрілів, він запропонував вивезти дитину з Північної Салтівки до села Новий Бурлук. Ситуація там здавалася їм спокійнішою.

"О третій-четвертій ночі був вибух по вулиці десь. Прилетів снаряд, вона злякалась, прибігла до нас, лягла між нами. Сказала: "Бабусю, я боюсь", — згадує жінка.

"Ці оченята щоночі в мене перед очима": спогади про 10-річну Катю, яку росіяни вбили під Харковом на другий день війни
Марія Ківшарь втратила онуку на другий день повномасштабної війни. Фото: Суспільне Харків

Вранці 25 лютого чоловік відвіз Марію на роботу в магазин. Її зміна закінчилась близько другої дня. Забирати з роботи Марію чоловік приїхав разом з онукою.

"Виїжджали ми звідси до дороги десь 100 метрів. Проїхали, по машині почулось таке, як дріб. Бахнуло по машині. Доїжджаємо нагору до школи — вона лізе наперед, сиділа позаду. Я їй кажу, Катя, ну куди ти лізеш? Зараз вже будемо дома, — згадує Марія.

"Вона показує, підіймає, а в неї там дірочка. Каже: бабуся, подивись"

Родина проїхала ще трохи — далі їх не пустив танк.

"Ці оченята щоночі в мене перед очима": спогади про 10-річну Катю, яку росіяни вбили під Харковом на другий день війни
Марія показує наслідки обстрілу їхньої машини. Фото: Суспільне Харків

"Я вибігла, дідусь вискочив, по танку кулаками б'є, матюкається, що онуку поранили. Я кричу їм — у вас є медик? Підбіг хлопець, подивився, сказав, що куля навиліт, ви її довезете до лікарні, у вас є три години", — каже бабуся.

Родині дали білу сорочку на палиці, аби зробити з цього так званий білий прапор.

"Вона очима дивилась на мене так... Думала, бабуся її врятує. Ці оченята щоночі в мене перед очима"

Згадуючи той день, Марія плаче. Вони проїхали ще трохи, поблизу Базаліївки їх знову зупинили.

"Я вилізла з машини і кричала, щоб нас пропустили, бо дитина помирає. Я тільки почула удар по собі, це була куля", — згадує Марія.

"Ці оченята щоночі в мене перед очима": спогади про 10-річну Катю, яку росіяни вбили під Харковом на другий день війни
Марія Ківшарь втратила онуку на другий день повномасштабної війни. Фото: Суспільне Харків

"Ці оченята щоночі в мене перед очима": спогади про 10-річну Катю, яку росіяни вбили під Харковом на другий день війни
Марія показує знімок, де видно кулю в її грудній клітині. Фото: Суспільне Харків

Обстрілом поранило і бабусю, і дідуся. В машині пробило бензобак, то ж завести її дідусь не зміг.

"Ми просимо — довезіть нас до села, до лікарні, нам кудись треба. Знайти машину, щоб нас далі відвезти. Ми не знали, що онука вже вбита", — говорить Марія.

Родині вдалося вмовити окупантів взяти їх із собою. Поки їхали, один з них сказав: "200". На частині шляху росіяни висадили родину. Дідусь взяв тіло онуки на плече.

"Він поклав її на плече, в неї спинка оголилась. З нирки бризкала кров. Я торкнулася її голови, а в неї там дірка", — згадує Марія.

"Ці оченята щоночі в мене перед очима": спогади про 10-річну Катю, яку росіяни вбили під Харковом на другий день війни
У бабусі залишилось лише три фото 10-річної Каті. Фото: Суспільне Харків

Бабуся з дідусем дійшли до першої хатини — господарка побігла шукати по селищу лікаря.

"Прийшов хірург, подивився на Катю і сказав: "Я тут більше нічим не можу допомогти"

Винесли в холодне місце

Марія згадує, як закривала очі мертвій Каті, а вони відкривались в неї знову. 26 лютого бабуся з дідусем почали думати, як вивезти тіло дитини. Розуміли, що до селища ніхто не поїде, адже в ньому стояли війська. Виїхати з нього вони також не могли.

"Тільки кобилою через луки. Пішли ми шукати кобилу", — згадує жінка.

"Ці оченята щоночі в мене перед очима": спогади про 10-річну Катю, яку росіяни вбили під Харковом на другий день війни
Могила 10-річної Каті. Фото: Суспільне Харків

Після марних пошуків жінка запропонувала чоловіку знайти хірурга, аби він зафіксував смерть дитини. Медику вдалося додзвонитися швидкій — їм сказали вийти на трасу за 10 хвилин. Лікарі забрали поранену Марію. Чоловік не поїхав — сказав, що ховатиме онуку сам.

"В мене був такий шок за дитину, що не до війни було"

"Два дні вона лежала вдома, поки виїхали війська. Потім 28 числа її перепоховали на кладовищі тут в селі", — говорить Марія.

"Загинула моя зіронька. Тепер її третій раз будуть викопувати, третій раз на той світ відправляти"

Батьки Каті були у Харкові, мати дівчинки працює медсестрою. Бабуся повідомила їм про загибель дитини телефоном.

"Я кажу, доцю, немає Каті. Вона каже — як це немає? Кажу: Каті немає, Катю вбили", — згадує Марія і плаче.

"Ці оченята щоночі в мене перед очима": спогади про 10-річну Катю, яку росіяни вбили під Харковом на другий день війни
Бабуся показує фото 10-річної Каті. Фото: Суспільне Харків

Будинок на Північній Салтівці, де жила родина, зруйнований обстрілом.

Вона в нас не підписана

На могилі 10-річної Каті стоїть хрест та дитячий рюкзак.

"Вона наснилась дідусеві і попросила привезти їй рюкзак. Дідусю, де мій рюкзак?", — каже бабуся.

"Ці оченята щоночі в мене перед очима": спогади про 10-річну Катю, яку росіяни вбили під Харковом на другий день війни
Марія Ківшарь на могилі в онуки. Фото: Суспільне Харків

"Ці оченята щоночі в мене перед очима": спогади про 10-річну Катю, яку росіяни вбили під Харковом на другий день війни
На могилу дитини дідусь привіз її особисті речі. Фото: Суспільне Харків

"Дідусь все поклав їй. Вона любила єдинорогів, їй хотілося качечку. Вона любила камінчики збирати, їх перефарбовувала... Ми боялися, щоб їй ніхто нічого не підклав, бо кладовище було заміноване, сюди ніхто не ходив", — говорить Марія.

"Тим, як і їхній владі, Путіну, я хотіла б тільки одного побажати — щоб він втратив своїх дітей і онуків так, як втратила їх я. Вони не люди"

"Ці оченята щоночі в мене перед очима": спогади про 10-річну Катю, яку росіяни вбили під Харковом на другий день війни
Марія Ківшарь на могилі в онуки. Фото: Суспільне Харків

Тим, хто вбив її 10-річну онуку, Марія бажає Божого покарання.

21 жовтня тіло Каті ексгумували, повідомили в Харківській обласній прокуратурі.

Що відомо

  • Станом на ранок 21 жовтня більше ніж 1246 дітей постраждали в Україні внаслідок повномасштабної збройної агресії Російської Федерації. За офіційною інформацією ювенальних прокурорів, 429 дітей загинули та понад 817 отримали поранення різного ступеню тяжкості. Ці цифри не остаточні.
На початок