Акція про передачу комплексу посольства Росії у власність Варшаві відбулась 15 жовтня у столиці Польщі. Біля посольства встановили урну для голосування, а "виборча комісія" видавала бюлетені. Взяли участь в "референдумі" і миколаївці, які зараз проживають у Польщі.
Декілька сотень українців та поляків прийшли до посольства РФ з прапорами і плакатами проти російської агресії, розповіли кореспонденти Суспільного.
Ініціювали громадський референдум про анексію території та будівлі російського посольства для мерії Варшави польські позаурядові організації.
Член головного правління “Комітету із захисту демократії" Яцек Вішнєвські сказав: “Будемо старатись, щоб посла Росії вислали з Польщі. Будемо старатись, щоб та територія, яка є найбільшою територією іноземного посольства у Польщі, була прийнятою нами. Країна, яка сповідує фашизм, не повинна мати найбільше посольство у Варшаві”.
У "картці для голосування" було прописане запитання:
"Чи пан/пані виступають за анексію будинку та прилеглої території посольства російської федерації за адресою Бельвндерська 49 і передачі їх польській владі для створення там постійного центру польсько-української співпраці?".
За словами лідерки громадської ініціативи "Євромайдан - Варшава" Наталії Панченко, результати "референдуму" абсолютно позитивні.
"120 відсотків склала явка виборців, референдум жителі міста вважають дійсним, вітають один одного із рішенням — територія колишнього посольства Росії увійшла до складу Варшави", — розповіла Наталія Панченко.
Ідея заходу, сказала Наталія Панченко, нагадати світові про те, що Росія — це країна-терорист.
"Ми попросимо польську владу та керівництво Європейського Союзу, щоб вони офіційно визнали Росію країною-терористом", — розповіла Наталія Панченко.
Учасники заходу залишали свої автографи на прапорі розміром 10×20 метрів, який приніс черкащанин Володимир Нетребенко. За шість днів він пішки подолав 335 кілометрів від Вроцлава до Варшави. Під час переходу Володимир збирав кошти для України. Прапор планує продати на аукціоні, а вторговані гроші передати на розмінування деокупованих територій.
Читайте також
- Над Миколаївщиною збили шість російських дронів.
- Одна війна — різні методи. Миколаївські військові розповіли, як різниться початок війни у 2014-му і вторгнення у 2022-му.
- ВПО на Миколаївщині. Де шукати допомоги.
Слідкуйте за новинами Суспільного Миколаїв у Telegram, Viber, YouTube та Instagram.
