З пів сотні житлових будинків, які не опалюватимуть взимку у Харкові, найбільше адрес — на Північній Салтівці. Ті, хто не сподіваються на тепло у своїх будинках, вже зараз заселяються до гуртожитків. Як зимуватиме Харків і для скількох людей підготували місця, з'ясувало Суспільне Харків.
"Хочеться хоч на старість побути вдома"
Людмила Якименко повернулася у свою багатоповерхівку на Північній Салтівці 23 червня. Вікна, вибиті вибуховою хвилею, замінила сама.
"В мене у залі було вибите вікно й у спальні, чотири шибки на балконі. Перший поверх, з підвалу тягне. Тепло я очікую найбільше. Ми ж люди старі, мерзнемо", — говорить жителька Північної Салтівки.
Чи дадуть цього року тепло за її адресою, Людмила не знає, але й виїжджати з домівки більше не хоче.
"Дуже хочеться жити вдома, старість провести вдома. Весь час по роботах, їздила, не бачила день і ніч — пахала, а тепер хочеться хоч на старість побути вже вдома", — говорить Людмила.
"Головне — скління квартир і тепло"
Віктор Комаров не виїздив з Північної Салтівки ні на день після вторгнення Росії, жив у підвалі.
"В нас такі були часи, що по 4-5 годин підряд літали ракети, снаряди. Прямо над вухом літали, ми чули, як вони падали, і ховалися до підвалу. Все відчували на собі", — згадує Комаров.
У будинок Віктора мають подати тепло: "Скління квартир — найголовніше. А пізніше вже подача тепла має йти".
Володимир Дубровський погоджується, проте на скління не розраховує, забиватиме свої вікна сам: "Насамперед треба закрити вікна — ОСБ, плівкою. А потім — щоб була вода, холодної води немає у будинку. І будемо сподіватись на опалення".
Плівка рветься, листи розбухають
Найбільше по допомогу у забиванні вікон до волонтерів нині звертаються жителі саме Салтівки, говорить представниця організації "БуД Допомога Харків" Софія Габрієлян.
"Плівка влітку була актуальна, зараз все ж холоди, вітри, тож плівка рветься. Якщо в людини немає листа ОСБ, та вона у нас стоїть у черзі, вона може сама закрити вікно, наприклад, дверима від шафи, були такі випадки, або ковдрами. ОСБ-лист теж не з надійних, бо якщо часто дощитиме, він розбухне. Якщо в нас є плівка, ми його спочатку плівкою закриваємо та вставляємо у вікно", — розповідає волонтерка.
"Ми робимо це акуратно. Якщо рама не пошкоджена, щоб людина у майбутньому не переплачувала, ми знімаємо склопакет і вставляємо ОСБ-лист у раму, не деформуючи її. Вставляємо два листи, якщо є прогалини, закриваємо піною. Знімати її потім нескладно, все через штапики", — говорить Габрієлян.
"Буду тут зимувати"
Забивати вікна доведеться і Катерині Дербічевій: зі своєї квартири на Північній Салтвці вона виїхала у березні — через обстріли знайшла собі притулок у сховищі фармацевтичного підприємства в Харкові.
"Зараз, як усе почало відновлюватися, підприємство запрацювало на повну силу, довелося звідти з’їхати. Поки що мені жити ніде. Я спробую купити обігрівач, щось тут засклю — буду тут зимувати", — каже жителька Північної Салтівки.
Чи буде опалення у дев’ятиповерхівці — Дербічева не знає. Оголошення на дверях будинку немає. Надати їй житло на зиму представники комунального підприємства "Жилкомсервісу" відмовилися, каже Катерина: "Не передбачений для мене гуртожиток. Тільки старим, інвалідам".
Однак розселенням людей із будинків, де взимку не буде тепла, комунальне підприємство не займається, сказав Суспільне Харків начальник дільниці, до якої належить будинок Катерини, Валерій Курцев.
"Дитині не можна хворіти"
По тимчасове житло в студентських гуртожитках Харкова через волонтерів або до міськради напряму звернулися майже тисяча людей, каже директорка міського Департаменту освіти Ольга Деменко.
Серед них — родина Руслани Макєєвої. Минулого року Макєєви придбали квартиру на Салтівці й ще не виплатили за неї кредит. Цієї зими в їх будинку може не бути тепла, тож Макєєви переїхали до студентського гуртожитку.
"Були обстріли. В одних сусідів були відчинені вікна, і розмерзлася система опалення. Не можуть запустити стояк опалення, тому що немає цих сусідів", — розповідає Руслана.
У гуртожитку родина почала відчувати холод — дитину вкладають спати одягненою: "У малої знову нежить почався. Наш дефект — міжсерцеві перегородки. Ні в якому разі не можна хворіти на простудні захворювання".
Нині Руслана в декреті, працює тільки чоловік. Безплатно в гуртожитку сім’я жила перший місяць, тепер платять у середньому по 500 гривень із людини на місяць.
Понад половина переселенців у гуртожитках — з Північної Салтівки
Тепло в гуртожитки, де живуть переселенці, планують подати в першу чергу з початком опалювального сезону, говорить директорка міського департаменту освіти Ольга Деменко. Більш як половина мешканців у гуртожитках — з Північної Салтівки.
"Якби це була школа, якби це був садочок міського підпорядкування, то ніхто б не платив. А професійно-технічні навчальні заклади — це державні навчальні заклади. Вищий навчальний заклад — це державний навчальний заклад. Вони не фінансуються з міського бюджету", — пояснює Ольга Деменко питання оплати тимчасового проживання.
80% виділених кімнат — зайняті, каже Деменко.
Тимчасовий притулок надають усім, чиє житло частково чи повністю зруйноване, каже Деменко.
"На сьогодні 11 навчальних закладів надали свої гуртожитки для людей. Серед них є міський садок, там проживають близько 40 людей, але здебільшого це люди похилого віку, яким ми створили усі умови. Не всі виші Харкова пішли на зустріч та дозволили використовувати свої гуртожитки, але ми не просимо всю будівлю — 10, 20 кімнат, один із закладів надав нам понад 100 кімнат, там живуть люди з Північної Салтівки", — розповідає Деменко.
За її словами, резерв кімнат, хоч невеликий, але ще є: "Люди звертаються до міської ради, нашого департаменту, але і є кілька груп волонтерів, з якими ми співпрацюємо. Волонтери телефонують й намагаємося допомогти".
Ольга Деменко каже, що за останній місяць прохань про переселення до гуртожитків поменшало: "Пріоритету на заселення немає, хто звертається, того заселяємо".
Де у Харкові не буде тепла взимку
За даними міськради, тепло в Харкові через пошкоджені вибухами комунікації в опалювальний сезон частково або повністю не зможуть подати в 50 будинків.
У Київському районі Харкова не зможуть увімкнути теплопостачання для 25 будинків — це найбільша кількість будинків в місті без тепла в одному районі.
Також опалення не подадуть до 13 будинків у Салтівському районі.
Два будинки не підключать у Холодногірському, один — у Слобідському та по три — у Шевченківському, Немишлянському та Основ’янському районах міста. Опалювальний сезон у Харкові має розпочатися не пізніше 15 жовтня.
Читайте також
Дрова та "буржуйки". Уряд затвердив допомогу для прифронтових територій на зиму
