Перейти до основного змісту
Марін Гуралюк: "Віра – це коли не бачиш, а я знаю точно – перемога буде наша"

Марін Гуралюк: "Віра – це коли не бачиш, а я знаю точно – перемога буде наша"

Марін Гуралюк: "Віра – це коли не бачиш, а я знаю точно – перемога буде наша"
. Скріншот із відео

Про те, як війна у 2022 році вплинула на життя та роботу, розказав український дизайнер румунського походження Марін Гуралюк у документальному проєкті "Відтінки України. Війна".

Марін Гуралюк — власник весільного модного дому. Як каже він сам: "український румун чи румунський українець, у будь-якому випадку бандерівець".

До війни його модний дім шив лиш біле, весільні сукні – розповідає чоловік.

"У наших сукнях виходили заміж у 34 країнах світу, практично на всіх континентах. За кількістю наречених, якщо всіх зібрати в одному місці, то вони би помістилися на стадіоні "Олімпійський" у Києві. Це приблизно 70 тисяч.

Артист Євген Нищук про звання заслужених артистів та демобілізацію митців
Весільні сукні модного весільного дому Маріна Гуралюка
Весільні сукні модного весільного дому Маріна Гуралюка. Скріншот із відео

Ми ніколи не приховували те, що ми виробляємо в Україні, що ми український бренд. Так само, як я не приховував того, що я румун за національністю. Саме тому усі фотосесії ми робили в Україні".

"Мій дідусь народився в Австрії, тато народився у Румунії, я народився у Радянському Союзі, а мій син народився в Україні. У сім’ї ми розмовляємо румунською. У будь-якому випадку думаю я румунською, але розумію, що я – громадянин України. До речі, я напевно єдиний румун, який не має румунського паспорта. Я вважаю, що Румунія має бути не в кишені, а в серці. Але коли грає збірна України і збірна Румунії, наскільки я себе пам’ятаю, я завжди вболівав за Україну", – говорить чоловік.

Марін розповідає, що до 2014 року не було жодних проблем. Його модний дім розвивався дедалі швидше. Утім, у тому ж 2014 прийшло повне нерозуміння того, що все так може бути. Дизайнер вирішує сім’ю відвезти до Румунії і повернутися, аби допомагати на фронті. Чоловік каже, що і 24 лютого багато що змінило у його роботі.

"Після 24 лютого ми почали шити і чорне, і навіть хакі. Я зв’язався з волонтерами, яких я знав після 2014-го. Ми подумали, що будемо шити розвантаження для військових. Я розумію, що це найкраще, де я зараз міг використати те, що я вмію", – говорить дизайнер.

Незрячий кутюр'є: кому присвячена виставка в Національному музеї історії України
Виробнича лінія з пошиву українського військового одягу Маріна Гуралюка
Виробнича лінія з пошиву українського військового одягу Маріна Гуралюка. Скріншот із відео

Марін Гуралюк розповідає, якою мовою спілкується частіше: "Звичайно, рідна мова – це румунська. Хоча румунською я теж розмовляю з акцентом. Лінь декому вивчити і перейти на українську. Мені теж було лінь. Але є речі, які переважають лінь. От і все. А от коли я чув російську мову – хотів розвернутися і дати в пику", – зізнається чоловік.

Дизайнер говорить що правильно вчинив, коли у 2014-му просто пішов з російського ринку і не дав приводу думати, що радий їх бачити: "Війну можна виграти не тільки за допомогою зброї. Економіка теж має значення, і тому треба якось працювати у цей час, щоб хоча би втримати те, чого було досягнуто до цього часу".

Читайте нас у Facebook або Telegram

Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Ваші історії важливі для нас!

Топ дня
Вибір редакції
На початок