Обмеження для претендентів на посаду директора НАБУ щодо перебування за кордоном під час повномасштабного вторгнення, яке встановила Верховна Рада, схоже на воєнний популізм та дискримінацію, вважає аналітик Центру спільних дій Назар Заблотний.
Про це він заявив в ефірі "Українського радіо".
7 вересня ВР затвердила правку до законопроекту про Національне антикорупційне бюро України. Вона стосується критерії для відбору директора. Тепер на посаду директора НАБУ не може претендувати той, хто після початку повномасштабного вторгнення РФ (24 лютого) перебував за кордоном сукупно більше 21 дня без поважної причини. Законопроєкт №8003 його автори представили як альтернативний більш суперечливому. Врешті його підтримали підтримали 285 народних депутатів.
Обмеження не поширюватиметься на тих претендентів, які перебували більше зазначеного терміну на лікуванні внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних із виконанням обов'язків військової служби, або у відрядженні у зв'язку з цим із виконанням завдань на користь національної безпеки та оборони.
Аналітики Центру Спільний дій Назар Заболотний звертає увагу, що закон "вважає" легальними лише декілька причин для виїзду за межі України під час війни.
"Не можна карати особу за правомірну дію, якщо вона мала легальне право виїхати з території країни. Наприклад щодо виїзду з країни жінок, то тут обмежень взагалі немає. Чому тоді ми можемо не допускати таких жінок до конкурсу, якщо жінка з дітьми поїхала до Польщі під час повномасштабного вторгнення. Я не бачу проблеми в тому, щоб вона була кандидатом на посаду. Або якщо чоловік мав легальну підставу виїхати за межі країни? Чому законодавець встановлює такі обмеження? Цей законопроєкт є типовим воєнним популізмом, який існує паралельно з потрібними рішеннями, які зараз ухвалюються. Люди хочуть покарання для тих, хто втік із країни", — вважає аналітик.
Свої зауваження перед прийняттям змін до закону озвучувало Головне науково-експерте управляння Ради. Як зазначили аналітики у висновку, факт перебування кандидата на посаду директора НАБУ сукупно більше 21 дня навряд чи можна вважати протиправним. Наприклад, кандидат на посаду Директора НАБУ міг на законних підставах знаходитись за межами України як волонтер, бути у законній відпусці.
"Крім того, нагадаємо, що досвід роботи в державних органах, установах, організаціях, у тому числі, за кордоном, або в міжнародних організаціях є однією з умов призначення на посаду Директора НАБУ (абз. 3 ч. 2 ст. 6 Закону). Отже, запровадження вказаного обмеження виглядає явно невиправданим з правової точки зору і немає належного правового обґрунтування", — звертали увагу депутатів аналітики.
Читайте також
G7 стурбована законопроєктом, щодо відбору директора НАБУ
Ми отримаємо проблемні суди на найближчі 30 років, якщо реформа провалиться — Роман Маселко
