Хлопчина з псевдонімом ENLEO закохав у себе інтернет-користувачів майстерним кавером на хіт Another Love Тома Оделла: українською ця пісня залунала ще романтичніше. Виявилось, що псевдо розшифровуються просто: це початкові літери та склади імені й прізвища виконавця — Нікіти Леонтьєва.
Музикант із Маріуполя з'явився на шоу "Голос країни" минулого року. Окрім вдалих переспівів чужих пісень, ENLEO може похвалитися й авторськими треками. Чому він вирішив починати сольну кар’єру з чужого хіта і як вдалося отримали права на його виконання, Нікіта розповів у інтерв’ю ведучій "Вікенду нової музики" на хвилях Радіо "Промінь" Ксенії Івась.
Я тебе вітаю з виходом пісні "Інша любов"! Це твій другий сингл і це кавер на відому пісню Тома Оделла. А чому ти вирішив почати свою кар’єру з перекладів світових хітів?
Я навіть не думав про це, але вдалося зробити з цих пісень дещо більше, аніж просто переклади. Вдалося показати їх на TikTok і навіть залити на офіційні платформи — тож для мене це приємна несподіванка. Бо я не думав, що ці переклади вийдуть за рамки Instagram та TikTok.
Це ж треба отримати авторські права. Як ти домовлявся?
Ми писали з командою на пошту тим, хто володіє правами. Менеджерам, на лейбл. Скидували їм пісню, писали, що ми українці та хочемо отримати права. І вони швидко відповідали й давали нам зелене світло. Кожен такий дозвіл для нас — маленька перемога.
Розкажи, як з’явилася пісня "Інша любов"?
Є один хлопець на YouTube, який дуже перекрутив цю пісню українською. Я побачив це і мене охопив жах. Ну як так можна? Така гарна пісня — і так погано звучить українською. І я вирішив постаратися зберегти не тільки риму та сенс, а навіть склади. Постарався і з перекладом. Сподіваюсь, що людей, їхні серденька, це зачепить.
Ти родом з Маріуполя і переїхав до Києва три роки тому. Підтримуєш зв’язок з кимось в окупованому Маріуполі?
Є одна подруга там, але здається, вона теж звідти їде. Якщо до війни там проживало близько 500 тисяч людей, зараз, мабуть, тисяч 30-40. Це вже показник того, що відбувається в місті.
Хотіла тебе ще розпитати про твій театральний досвід, адже 28 липня разом з маріупольським театром ти грав у виставі "Обличчя кольору війни". Розкажи, що було на сцені та що ти відчував?
Це наша маріупольська трупа, театр Concepcion. Мій викладач з вокалу — це режисер-постановник. І так вийшло, що ті, хто вижили в окупованому Маріуполі, змогли виїхати. Олексій Анатольович нас усіх зібрав, ми почали репетиції. Хотіли показати людям, що Маріуполь живий попри все.
Маріуполь — це не земля, не територія. Це люди, які в ньому проживали. І цією виставою ми хотіли показати, що ми — ось. Ми живі, ми разом з вами, але ми обов’язково повернемось додому. Це п’єса про підвал, де люди знаходять спільну мову, стараються допомогти один одному, щоб разом вижити.
У виставі ти грав на гітарі чи мав також роль?
Спочатку роль, а потім я відходжу на другий план та граю пісні. Навіть дві мої пісні звучали у виставі. Одну з тих пісень ви зможете почути 26 серпня. Це буде фіт з Машею Кондратенко, яка запалила це літо піснею "Ванька-встанька".
Це буде твоя авторська пісня?
Авторська. Я її написав ще в березні. Вона присвячена моєму загиблому другу з Маріуполя. Дуже складно мені було з цією піснею. Я її написав за два вечори, але довго шукав дівчинку, з якою міг би її заспівати. Знайшов Машу і ми почали її записувати. Пісня сильна, монументальна та пронизлива, і хочеться зробити її кльово.
Редакторки текстової версії: Світлана Берестовська та Міла Кравчук.
Більше інтерв'ю з українськими музикантами
- Tember Blanche: "Після повернення до Києва ми зробили перестановку у своїй голові"
- Alyona Alyona & Jerry Heil: "Найголовніше зараз – запалити увесь світ Україною"
- Лілу45: "Мені важко дався новий альбом, але я вже пишу наступний"
- Cape Cod: "Зараз час чорного й білого, рефлексія прийде потім"
- Юлія Юріна (ЮЮ): "Я пишу пісні виключно вночі, бо вдень я волонтерю"
Читайте нас у Facebook та Telegram
Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Ваші історії важливі для нас!
