Справу передавали від покоління до покоління. Олег Гаркус про гуцульське мосяжництво і допомогу ЗСУ

Справу передавали від покоління до покоління. Олег Гаркус про гуцульське мосяжництво і допомогу ЗСУ

Справу передавали від покоління до покоління. Олег Гаркус про гуцульське мосяжництво і допомогу ЗСУ
. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

Мосяж — так віддавна називали латунь на Гуцульщині. Родинні династії карпатських майстрів виготовляли з неї вироби. Топірці чи бартки досі є невід’ємним атрибутом гуцульської коляди. Як у сучасних умовах працюють мосяжники, розповів кореспондентці Суспільного майстер художнього металу з Косова Олег Гаркус.

За його словами, виробництво прикрас, предметів побуту, зброї з різних металів було поширене ще в ХІХ столітті майже у всіх регіонах України. Однак найбільше розвинулося і набуло впізнаваності саме у Карпатах. Тут працювали династії мосяжників: справу передавали з покоління в покоління.

Справу передавали від покоління до покоління. Олег Гаркус про гуцульське мосяжництво
Мосяжник Олег Гаркус. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

Олег Гаркус розповів, що свою першу майстерню він облаштував вдома, зараз орендує приміщення в товариша.

"У цьому маленькому приміщенні ми виготовляємо прикраси, які базуються на народному мистецтві, тобто нашому — традиційному гуцульському мистецтві — на мосяжництві. На базі гуцульських орнаментів, на базі трансформації форм, гуцульських хрестів, згард, пряжок, люльок ми створюємо свої нові сучасні прикраси", — розповідає Олег Гаркус.

Свої прикраси майстер оздоблює напівдорогоцінним камінням, литими намистинами, інтерпретованими класичними шелестами, гуцульськими згардами у сучасному виконанні. Допомагає Олегу Гаркусу його колишня студентка Христина Фарилюк.

"Звичайно, вироби з металів, які ми виготовили, існують в одиничних екземплярах. Але, якщо людина приходить і хоче замовити таке ж, як у когось вже є, то чому б ні, можемо зробити. Тим паче, якщо ми створили виріб для людини, яка не ставила нам умови, щоб він існував тільки в єдиному екземплярі", — каже Олег Гаркус.

Справу передавали від покоління до покоління. Олег Гаркус про гуцульське мосяжництво
Фото: Суспільне Івано-Франківськ

Митець розповідає: "Прикраси — різного плану, різної композиції з різними елементами — що кому подобається. Останнім часом ми багато таких виробів виготовляли для закордонних аукціонів".

Олег Гаркус пригадує, коли почалася повномасштабна війна, працівники його мосяжної майстерні плели маскувальні сітки, виготовляли турнікети, різноманітне обладнання для військових. Але згодом зрозуміли, що краще робити те, що вмієш. Тому продовжили створювати вироби з металу. Їх продають і за вторговані гроші купують якісне екіпірування для ЗСУ.

Справу передавали від покоління до покоління. Олег Гаркус про гуцульське мосяжництво
Олег Гаркус виготовляє прикраси для аукціонів за кордоном. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

"Знайомі допомогли вийти на аукціони в Англії. Ми брали участь у декількох з них. Ще один має відбутися десь у вересні. Ті гроші, які ми заробили на цих аукціонах, ми б не змогли вторгувати в Україні. Одразу в Англії ми закуповували персональні медичні комплекти, різне устаткування для солдатів", — каже Олег.

Наразі мосяжники з Косова надіслали свої роботи на аукціони в США, за які планують закупити амуніцію для української армії.

"Робимо все, що можемо, для нашої перемоги. Для перемоги України", — говорить Олег Гаркус.

Читайте також

Читайте нас у Telegram: головні новини Івано-Франківщини

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини й ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

На початок