Внаслідок повномасштабної збройної агресії Російської Федерації з п’яти регіональних ландшафтних парків Миколаївщини найбільшої шкоди зазнав "Висунсько-Інгулецький". Парк розташований на території Березнегуватської територіальної громади, де тривають бойові дії. Значна частина парку знаходиться на межі між Миколаївською та Херсонською областями.
Про це кореспондентам Суспільного розповів розробник проєкту створення Висунсько-Інгулецького регіонального ландшафтного парку Владислав Артамонов.
"Інформації про сучасний стан парку мало, бо це єдиний у Миколаївській області регіональний ландшафтний парк, де не створили адміністрацію. Від початку повномасштабного вторгнення Росії парк знаходиться в зоні безпосередніх бойових дій. Через ці землі проходили російські війська", — сказав Владислав Артамонов.
Бойові дії на території парку тривають. Наслідками є пожежі, вибухи, руйнування, забруднення ґрунту й води.
У межах Висунсько-Інгулецького РЛП між селищем Березнегувате та селами Висунськ і Пришиб росте унікальний вузьколокальний ендемічний вид астрагал висунський (Astragalus visuniacus), який нині під загрозою зникнення. Про це розповів експерт Української природоохоронної групи Віктор Скоробогатов.
"Через воєнні дії збереження астрагалу висунського під загрозою. Втративши цю рідкісну рослину в місцях природного поширення, ми втратимо її назавжди", — сказав Віктор Скоробогатов.
Нині неможливо дослідити стан популяцій астрагалу висунського зокрема, і парку взагалі. Від російської воєнної агресії найбільше постраждали Інгулецькі ділянки. Бо вони розташовані найближче до лінії фронту на межі Миколаївської та Херсонської областей. А Висунські ділянки парку нині найбільше потерпають від незаконної приватизації та розорювання.
У 2007 році керівництво Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області (нині — управління екології та природних ресурсів Миколаївської ОДА) доручило розпочати роботу над проєктом створення парку науковцям РЛП "Гранітно-степове Побужжя".
"Це унікальний випадок в Україні, коли проєкт створення одного регіонального ландшафтного парку розробили науковці іншого РЛП. У нас була потужна наукова база і група експертів, які могли якісно виконати це завдання", — розповів в.о. директора Національного природного парку "Бузький Гард" Владислав Артамонов.
Спочатку парк планували створити на площі 4500 гектарів на двох суцільних ділянках. Але виявилося, що деякі землі вже передали в приватну власність. У результаті, площа парку становить 2712 гектарів на майже 30-ти розрізнених степових ділянках у долинах річок Висунь та Інгулець (колишні дев'ять сільських рад і одна селищна рада). Це і унікальні, і типові природні комплекси: фрагменти річкових долин, що вкриті степовою рослинністю, яружно-балкові мережі, лісові насадження.
На момент створення парку тут нараховували 18 рослин, які занесено до Червоної книги України, та майже 40 видів рідкісних рослин. До створення парку на цих територіях існували п'ять невеликих заповідних об’єктів: три заказники й дві пам’ятки природи.
"Тобто цінність цієї території була підтверджена й раніше. Але парк необхідно було створити для того, щоб розв'язувати управлінські проблеми об’єктів природно-заповідного фонду, які не мають адміністрації, та сприяти збереженню цих територій. Миколаївська обласна рада ухвалила Рішення про створення парку в 2011 році. Але за наступні 10 років адміністрацію так і не створили", — розповів Владислав Артамонов.
Адміністрація регіонального-ландшафтного парку — це стандартна штатна структура. До її складу входять відділ державної охорони, спеціалісти з екоосвіти, рекреації, туризму, науковий підрозділ.
"Науковці НПП "Бузький Гард" будуть досліджувати наслідки негативного впливу війни на цей парк. Ми подали заявку на отримання гранту щодо дослідження охоплених війною об’єктів природно-заповідного фонду. Плануємо виїзди на ті території, де безпечно працювати. Фіксуватимемо факти, щоб скласти списки пошкоджень. Це буде комплексне дослідження за участі науковців із Херсонщини та інших регіонів", — сказав Владислав Артамонов.
Читайте також: "Кінбурнський півострів. Щоб відновити спалені за чотири місяці ліси, потрібні десятиліття — директор парку"
За словами в.о. начальника управління екології та природних ресурсів Миколаївської облдержадміністрації Дмитра Маца, нині точно оцінити масштаби пошкоджень природних екосистем Висунсько-Інгулецького РЛП неможливо.
Слідкуйте за новинами Суспільного Миколаїв у Telegram, Viber, YouTube та Instagram.
