Верховна Рада 27 липня підтримала призначення нардепа від "Слуги народу" Андрія Костіна генпрокурором України. За" проголосували 299 депутатів, повідомив нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк.

Голосування по фракціях:
- "Слуга народу" — 220
- "Європейська солідарність" — 0
- "Батьківщина" — 2
- "Платформа за життя та мир" — 15
- "За майбутнє" — 14
- "Голос" — 3
- "Довіра" — 18
- "Відновлення України" — 14
- Позафракційні — 13
Раніше цього ж дня правоохоронний комітет Ради підтримала голосами 17 депутатів президентську постанову про призначення Костіна на посаду очільника ОГПУ.
У коментарі Суспільному радник голови Офісу президента Михайло Подоляк розповів, що Костін виявився оптимальним кандидатом, "який в досить складному становищу дійсно зможе оптимізувати роботу прокуратури".
"Як законодавець та голова профільного комітету він добре розуміє проблеми правоохоронної галузі, а як юрист — має бездоганну репутацію в професійному середовищі. Тобто ключова опція — професійність — присутня. В пана Костіна немає натяку на об’ємну токсичність: про нього добре відгукуються не тільки колеги по сесійній залі — а це важливо, адже саме з парламентом має активно працювати Генеральний прокурор з точку зору ситуативної звітності, — а й представники країн-партнерів", — розповів Подоляк.
За його словами, стратегічним напрямком роботи органів прокуратури наразі є процесуальне керівництво розслідуваннями російських воєнних злочинів, правильний збір та належна процесуальна фіксація доказів, що передбачає роботу з європейською юстицією, звернення за міжнародною правовою допомогою.
"Костін, на мій погляд, абсолютно системний гравець, прагматична людина та "юридичний перфекціоніст. До речі, саме ці якості - професійність, юридична уїдливість, цілодобова працьовитість в стресових умовах - я особисто побачив в пана Костіна в рамках спільної роботи у переговорній групі. Саме тому президент зупинився саме на його кандидатурі", — додав радник голови Офісу президента.
Андрій Костін у 2010 був обраний депутатом Одеської міської ради від партії "Фронт змін", у 2019 році – депутатом Верховної ради від "Слуги народу". Костін подавався на главу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Утім, він вибув із конкурсу на етапі перевірки на доброчесність.
Як голова комітету з правової політики Костін відповідальний у парламенті за судову реформу. Проте саме в період керівництва комітетом Костіним належна судова реформа блокувалася, а необхідні законодавчі зміни та пропозиції спотворювалися, зазначає рух "Чесно". Зокрема, зупинився процес перезапуску ВККС, через що Україні бракує вже близько 2000 суддів.
Що відомо
- 17 липня президент Володимир Зеленський відсторонив від виконання обов’язків генеральну прокурорку Ірину Венедіктову та керівника Служби безпеки Івана Баканова. Зеленський доручив виконання обов’язків генпрокурора Олексію Симоненку. Того ж дня у відеозверненні президент заявив, що правоохоронні органи нададуть оцінку діям і бездіяльності усіх посадовців, які неналежним чином виконують свої обов’язки, в тому числі у правоохоронних органах України, допустивши появу великої кількості зрадників.
- 19 липня оголосили результати конкурсу на посаду керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Конкурс виграв детектив НАБУ Олександр Клименко, він набрав найбільше балів під час відбору ще у грудні 2021. Тепер кандидатуру Клименка має затвердити генпрокурор.
- Призначення нового керівника САП затягнулося вже більш як на два роки. Протягом цього часу фактичні його обов'язки виконувала глава Офісу генпрокурора. Посли "Великої сімки" нагадали, що призначення глави САП є "критично важливим рішенням" для України.
- 21 липня голова парламентської фракції партії "Слуга народу" Давид Арахамія заявив, що нового генпрокурора призначать у найближчі 10 днів.
Читайте також
Вторгнення Росії в Україну, день 154. Текстовий онлайн
Підписуйтесь на розсилку Суспільного – головні новини та тексти тижня в одному листі.
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу