У сучасних коронавірусних реаліях інформаційне поле перетворилось на справжнє поле бою, переповнене шокуючими сенсаціями про всесвітні змови, чудотворні ліки від Covid-19 і про методи народної медицини, які вбережуть від будь-якої напасті. І люди в це вірять. Читають, обговорюють, переконують інших. Інформаційна пандемія поширюється набагато швидше і вражає більше людей, ніж усілякі віруси, пише BBC.
То чому ж навіть ті, хто повинен мати імунітет до такого контенту, з часом все одно починають вірити у страшні байки?
Будь-яка криза здоров’я завджди супроводжується власною пандемією дезінформації
У період спалаху епідемії СНІДу (80-ті, 90-ті та 2000-ті роки) люди вірили в те, що вірус ВІЛ був створений урядовою лабораторією, що тести на ВІЛ були ненадійними, і навіть у вражаючу теорію про те, що вірус можна вилікувати козячим молоком.
Цього разу все обертається навколо коронавірусу.
Так, у провінції Ірану набагато більше людей померло від вживання алкоголю промислового виробництва через інформацію про те, що він може захистити від Covid-19, ніж від коронавірусу. А опитування YouGov та Economist у березні 2020 року виявило, що 13% американців вважають, що криза Covid-19 – це змова.
Психологи стверджують, що є кілька причин, чому в боротьбі з фейками людям не допомагає ні освіта, ні слова авторитетних джерел інформації.
1. Інформаційне перевантаження. Інформації з’являється так багато, що люди часто покладаються на свою інтуїцію, а постачальники фальшивих новин створюють ефект "правдивості" за допомогою фото, розширенних описів і приписок на кшталт "британські вчені довели" або "важлива інформація!".
2. Спільний доступ до мислення. Останні дані свідчать, що багато людей рефлекторно діляться вмістом, навіть не замислюючись про його точність. В епоху соціальних мереж, першочергово людину хвилює кількість вподобань чи ретвітів, а вже потім достовірність інформації.
3. Колективна відповідальність. Соціальні мережі не стимулюють правдивість. Багато людей обмінювалися неправдивою інформацією під гаслом «Я не знаю, чи це правда, але…». Вони можуть подумати, що якщо інформація є правдою, вона може бути корисною для друзів і послідовників, а якщо це неправда, це нешкідливо - тому поштовхом є поділитися нею.
4. Переоцінка реакцій. В екстремальних умовах люди схильні реагувати на деякі події інтуїтивно, не занурюючись глибоко у факти. Так, існує простий тест. Необхідно відповісти на питання.
У батька Емілі три дочки. Перших двох назвали Квітнем та Травнем. Як завти третю дочку?
Ви відповіли Червень або Березень? Це інтуїтивна відповідь, яку дають багато людей - але правильна відповідь, звичайно, Емілі. Люди схильні спочатку реагувати, а потім думати.
5. Думка "лідерів". Коли блогер або письменник з багатомільйонною аудиторією переконаний, що вакцинація це зло, а вірус винайшли спеціально, щод знищити людство, певний відсоток його читачів сприймуть цю інформацію на віру. Наприклад, навіть письменниця та науковець Келлі Броган на початку пандемії заперечувала небезпеку від вірусу в Італії та підтримувала псевдонаукові теорії про його виникнення.
Читайте також: "Міфи, легенди та теорії змови. Розвінчуємо фейки про Covid-19"
