Степи Дніпровщини, відчуття Вітчизни, морозиво для дітлахів. Нарис командира взводу Дмитра Дудки

Степи Дніпровщини, відчуття Вітчизни, морозиво для дітлахів. Нарис командира взводу Дмитра Дудки

Степи Дніпровщини, відчуття Вітчизни, морозиво для дітлахів. Нарис командира взводу Дмитра Дудки

У серії художніх нарисів "Нотатки військових" захисники і захисниці з різних точок України, люди з військовим досвідом з передової і тилу розповідають про свої спостереження. Їхні історії — не завжди про битви, але вони допомагають краще зрозуміти війну.

Ділимося розповіддю Дмитра Дудки, командира 1 взводу, 3 роти, 2 батальйону полку ССО "Азов Київ". Він розповідає про своє захоплення новими відкритими місцинами, буяння української природи й колорит життя місцевих жителів, які вітають воїнів. Оригінальний текст автора наводимо без змін.

Починаю потроху зачаровуватися селами Дніпровщини...

З давніх-давен полюбляю піший туризм. Звісно, що пальму першості у цій царині цілком заслужено застовбив за собою за/прикарпатський регіон. Там мені подобається абсолютно все: від краєвидів до різносортних діалектів, якими так часто люблять маніпулювати типу: "Та що вони там говорять, нічо не ясно". Мені ж у цьому плані завжди щастило – де б не ступала потужна нога Дмитрика, всюди говорили наближено до полтавсько-київського. А діалектним фетишистом я став дуже давно.

Далі, мабуть, іде Черкащина на чолі з регіоном Холодного Яру, особлива місцина для поціновувачів класики. Потім – степи Херсонщини, Полісся, Поділля, трішки Волинь, а тепер додалася і Дніпровщина.

Раніше часто траплялося, що приїзд у цей регіон завершувався відвідинами не надто яскравого у архітектурному плані Дніпра... Можливо, саме це і відбивало бажання на подальші відвідини, однак зараз...

Рєбята, усе змінилося!

Одні дороги німецьких колоністів чого варті. Їх я за простотою душевною кличу німцями-гегенотами або міненотами. Ну, так хочеться. Дороги з каменю, які непорушно лежать на місці близько ста років, а може, і більше, якщо мені не заманеться приплести сюди легенди про римських архітекторів.

А поля... "У сталевих грозах" Юнґер описував момент "відчуття Вітчизни" через поїздку у поїзді після поранення. У нього входило безперервне споглядання у вікно, особливо вечорами, коли поруч сидів доглядач з тьмяним каганцем. Від поранення, мабуть, відмовлюся, а от замість потягу (на який я і так вже чимало надивився) зараз маю авто.

Записки військових: Дмитро Дудка про Дніпровщину
Фото автора

Днями була чудова погода і ми вдоста поїздили навдивовиж цікавими місцями. Так, навіть якщо вам на карті вони здаються звичайними, – я їх вважаю саме такими. Відчуття Вітчизни і все таке. Через ландшафт, через сородичів, які населяють цей регіон, мову... Якось напишу про одну цікаву ділюгУ, а зараз про інше.

Отже, села. У цю пору травичка на дворах виглядає настільки зеленою, наче її додатково фарбують. Рівна, немов її підстригає професійний садівник з детективів Агати Крісті. Таким чином навіть у тих дворах, де б, здавалося, запущене хазяйство, трава тримається молодцем. Мої фаворити – двори без парканів і з охайним інтер'єром і побіленими стінами хатів... На щастя, таких чимало. Люди, як на підбір, – усміхнені і місцями навіть щасливі. Попри напружену обстановку – будують плани на майбутнє, у магазинах затарюються дай божЕ, орють городи, доглядають за худобою. Відчувається край аграріїв і так само відчувається, що тут не встигли зловити депресуху сусідів – донецьких. На мій щасливий подив – абсолютна більшість українськомовні, ну, степовий діалект, ну, південний, ну, соковитий, коротше, і цікавий.

Вершиною свідомості місцевих жителів стала зустріч біля магазину з бабусею на велосипеді. Перед цим ми з друзями чемно пригостили дітлахів морозивом і закинули їхні чеки. Далі чекали компаньйонів. Аж тут ця бабуся. Ми по формі і на вдоволених щщах. Вона на велосипеді, усміхається. Наближається і видає: "Ну що, хлопці, а ми ж тую Україну розвесЕлимо?"

"А як інакше", – докинули ми услід бабусі, що махала нам рукою...

Ілюстрація Ніки Назаренко

Читайте попередні нотатки

Читайте нас у Facebook або Telegram

Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected] Ваші історії важливі для нас!

Категорії
ТеатрАрхітектураДизайнІншеРозкладКонцертиПрограмиПодкастиСПАДОК ТЕРЕЩЕНКІВARTИЛЕРІЯ