Уряд Німеччини вивчає плани щодо націоналізації частини "Північного потоку-2", яка розташована на німецькій території. У Кремлі кажуть, що коли таке рішення буде, тоді цим будуть займатися юристи.
Як пише видання Spiegel з посиланням на власні джерела, Міністерство економіки Німеччини вивчає питання про те, чи варто експропріювати розташовану на німецькій стороні частину трубопровідної системи та відрізати її від решти трубопроводу. Уряд розглядає можливість приєднання труб, що ведуть із суші на море, до плавучого термінала СПГ.
Перевага такого рішення полягає в тому, що в кінці газопроводу є повна розподільна мережа з компресорами та трубопроводами, якими газ може транспортуватися безпосередньо до південної Німеччини.
Водночас видання зазначає, що план також містить ризики. Технічно трубопровід можна підняти та розрізати, втім через це можуть виникнути "серйозні екологічні проблеми".
Кожна зміна щодо трубопроводу викликає нову процедуру затвердження плану, включно з екологічною оцінкою. Поточні права власності також складні, оскільки компанія Nord Stream 2 неплатоспроможна, а холдингом керує адміністратор зі Швейцарії.
Видання також пише, що ще однією складності реалізації цієї ініціативи є те, що німці побоюються, що президент РФ Володимир Путін і його державна компанія "Газпром" "відреагують на таку експропріацію помстою", зокрема шляхом експропріації німецьких компаній у Росії.
Введення "Північного потоку-2" в експлуатацію було заморожене через початок війни Росії проти України.
Що кажуть в Росії
У Кремлі зазначили, що говорити про якісь дії Росії ще зарано, допоки не буде відомо про офіційне обговорення націоналізації Німеччиною "Північного потоку-2".
"Давайте не будемо займатися гіпотетичними міркуваннями. Якщо будуть подібні дії — це буде робота для юристів, щоб дати правову оцінку таким діям, якщо вони дійсно обговорюються. Але не знаючи суті того, що відбувається, щось говорити було б неправильно", — сказав речник президента РФ Дмитро Пєсков.
Про "Північний потік-2"
"Північний потік-2" — проєкт російського газопроводу, реалізований Росією спільно з енергетичними компаніями Німеччини, Австрії та Франції. Він дозволить повністю покрити транзит газу з Росії до Європи в обхід України, яка наразі є головним транзитером російського блакитного палива.
Фінансові втрати України через запуск проєкту російського газогону "Північний потік-2" складуть до 1,2 мільярда доларів США на рік унаслідок падіння обсягів транзиту блакитного палива українською територією. Відповідна оцінка міститься у матеріалах першого перегляду програми stand-by для України, здійсненого Міжнародним валютним фондом.
У липні 2021 року Німеччина і США уклали меморандум щодо "Північного потоку-2", відповідно до якого визнали факт будівництва трубопроводу, але пообіцяли запобігати використанню Росією своїх енергетичних проєктів як зброї та спрямують зусилля й фінанси на зміцнення енергетичної незалежності України.
У середині грудня 2021 року Німеччина відклала сертифікацію газогону "Північний потік-2" доти, коли газогін буде зареєстровано за німецьким законодавством. Скільки саме триватиме затримка, невідомо, але, вочевидь, у першій половині 2022 року рішень щодо "Північного потоку-2" ухвалено не буде.
Радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван заявив, що в разі, якщо Росія наважиться на пряму агресію проти України, газогін "Північний потік-2", за допомогою якого має постачатись газ з РФ на територію Німеччини, буде зупинений.
Підписуйтесь на розсилку Суспільного — головні новини та тексти тижня в одному листі.
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
