"Біжу й бачу — вона без свідомості й у крові". У Харкові лікарі рятують вчительку, поранену "Градом" РФ

"Біжу й бачу — вона без свідомості й у крові". У Харкові лікарі рятують вчительку, поранену "Градом" РФ

"Біжу й бачу — вона без свідомості й у крові". У Харкові лікарі рятують вчительку, поранену "Градом" РФ
. Фото: Євгеній Борох/Віктор Коваленко

П'ятий день у комі перебуває жителька Золочева, що на Харківщині, Лілія Борох: 9 червня селище накрили російські "Гради", одна людина загинула, ще п'ятеро, серед них і Лілія, отримали поранення.

Лілії 47 років, вона шкільна вчителька, розповідає її син Євгеній, який з бабусею Ганною приїхав до мами в лікарню.

"Мама перебуває у надзвичайно тяжкому стані, мама перебуває в комі. Поки не зійде набряк мозку, ніяких прогнозів немає. Поки немає позитивної динаміки, але немає й поганої", — каже Євгеній Борох.

"Біжу й бачу — вона без свідомості й у крові". У Харкові лікарі рятують вчительку, поранену "Градом" РФ
Поранена Лілія Борох викладає у місцевій школі математику та інформатику. Фото: Євгеній Борох

Мама пораненої Ганна Іщенко згадує: коли росіяни обстріляли Золочів з "Градів", повітряної тривоги не було, день був тихим.

"Ми завжди з Лілечкою береглися, слухали, й коли повітряні тривоги, то тікали у підвал. У цей день, 9 червня, ще о шостій вечора була тиша, й сусіди почали виходити на городи, і вона каже: "Мам, давай і ми підемо". Ми вийшли, тільки вийшли, вона трохи далі пішла, а я пішла по поливалку з водою. Я не зрозуміла, де воно й взялося, чую стук, все потемніло, все в пилюці. Я нічого не бачу, кричу "Доця, де ти є? Доця, де ти є?" — мовчить", — розповідає Ганна.

Жінка знайшла доньку без свідомості, доправити її до лікарні допомогли військові.

"Я біжу й бачу — вона лежить без свідомості, в крові. Сусіди викликали "швидку", а мережі не було. На щастя, прибігли двоє військових, вони сказали, що вона дуже тяжка, вкололи їй укол, понесли до машини й у лікарню нашу, а вже звідти — на Харків. Того дня ні повітряної тривоги, ні стуку, нічого не було", — каже Ганна Іщенко.

Уламки від "Градів" лікарі дістали з голови Лілії, розповідає Євгеній, операція тривала ледь не всю ніч. "Будинок у нас у приватному секторі — там лише будинки та городи, ніяких військових немає і ніколи не було. Моя мама Борох Лілія — вчитель математики та інформатики. Вона викладала математику в сільській школі, хороша людина. Батько залишив нашу родину, коли я був маленький, вона замінила мені й маму, і батька. В мене телефон вже третій день розривається, всі дзвонять, пишуть: учні, знайомі, переживають", — розповідає Євгеній.

"Біжу й бачу — вона без свідомості й у крові". У Харкові лікарі рятують вчительку, поранену "Градом" РФ
Євгеній Борох. Фото: Олександра Новосел/Суспільне

На думку сина Лілії, перебувати у Золочеві, який час від часу росіяни обстрілюють з різних видів озброєння, небезпечно. "Люди, які зараз перебувають у Золочеві, вони грають у своєрідну рулетку. Бувають дні тиші, а бувають дні, коли все руйнується. У нас багато загиблих, багато зруйнованих будинків. Хтось намагається забути, що війна йде, і грає у рулетку, що в нього не попаде. Ті, хто мене зараз чує, я прошу не грати в рулетку, не треба сподіватися на те, що мине. Війна триває", — говорить Євгеній Борох.

Що відомо

  • 9 червня росіяни вчергове обстріляли Золочів: одна людина загинула, п’ятеро — поранені.
  • За даними на 19 травня, з початку повномасштабного російського вторгнення від обстрілів армії окупантів у Золочівській громаді загинули 26 цивільних. Близько 60 людей поранені. Понад 700 будівель громади пошкоджені.
  • Золочівська громада Харківської області перебуває під російськими обстрілами постійно з моменту вторгнення. 1 травня російська армія зруйнувала на території громади житлові будинки, школи, підприємства. 5 травня російський снайпер вбив 68-річного жителя села Макарове. Російська ракета 7 травня зруйнувала музей Григорія Сковороди у Золочівській громаді. 17 травня під обстріл потрапило село старовірів Гур'їв Козачок. У селищі Золочів російська армія знищила будинок 97-річного ветерана Другої світової війни Івана Лисуна.
На початок