Вірус безробіття. Як світ зберігає робочі місця під час каратину

Вірус безробіття. Як світ зберігає робочі місця під час каратину

Вірус безробіття. Як світ зберігає робочі місця під час каратину Associated Press

Уряди по всьому світу ввели карантин, який буквально зупинив цілі галузі економіки. Понад 6,6 мільйона американців, 4 мільйони французів, 3 мільйони іспанців і один мільйон ізраїльтян вже втратили роботу через епідемію коронавірусу. Найзаможніші країни світу, як-от США чи Швейцарія, виділяють мільярди доларів на підтримку економіки, надають дешеві кредити для малого бізнесу і впроваджують податкові канікули. Та чи справа лише в наявності коштів у державній скарбниці, завдяки яким можна просто дотувати бізнес?

Відповідно до останніх соцопитувань, безробіття під час і після епідемії – один із доволі поширених страхів серед українців. У цьому матеріалі Суспільне розповідає не так про підтримку економік у країнах світу, як про конкретні способи, до яких вдаються уряди та приватний бізнес, аби зберегти роботу для якомога більшої кількості людей.

Вірус безробіття. Як світ зберігає робочі місця під час каратинуAssociated Press

Зарплатня "потенційно звільненим"

Данія була однією з перших країн Європи, що ввела карантин і повністю закрила кордон. Жителі працюють переважно з дому від початку березня. Данська влада так само однією з перших виступила з планом того, як зменшити удар по бізнесу.

Уряд домовився з профспілками й асоціацією працедавців “поділити” витрати так, щоб допомогти компаніям не звільняти людей через пандемію. Упродовж трьох місяців держава компенсуватиме 75% заробітної платні саме тим людям, кого могли б скоротити. Власники покриватимуть решту 25% і зобов'язуються не звільняти цих людей, тоді як співробітники мають піти на 5 днів у відпустки саме в час карантину.

Щоб скористатися такою підтримкою, підприємство має довести, що зазнало суттєвих втрат і змушене скоротити 30% штату, або ж більше 50 працівників. Сума, яку отримуватиме “не звільнений” працівник, не має перевищувати 30 000 данських крон (120 000 грн) Мінімальна зарплатня в цій одній із найдорожчих країн світу складає 17 000 DKK (65 000 грн) й істотно оподатковується.

Ця схема не рятує самозайнятих громадян, власників бізнесу або ж тих, хто працює за короткотерміновими контрактами. Щоправда, у Данії їх менше, ніж в інших країнах. Для них є інші програми. Водночас Данія в рази збільшила штрафи на будь-які фінансові махінації на час епідемії коронавірусу.

Подібну до данської, але заощадливішу практику впровадила й Естонія. Упродовж двох місяців можуть покриватися 70% зарплат естонців, яких мали би скоротити. Фінансуватиметься все за рахунок коштів, накопичених Фондом страхування на випадок безробіття. Як і в Данії, естонське підприємство має довести, що перебуває в скруті, наприклад, що його прибуток зменшився на 30% порівняно з аналогічним періодом минулого року, або ж є потреба скоротити третину персоналу.

Вірус безробіття. Як світ зберігає робочі місця під час каратинуAssociated Press

Німеччина максимально заохочує компанії скористатися чинною системою “Kurzabeit” – в перекладі “скорочені години”, що вже допомогла зберегти роботу сотням тисяч німців під час світової економічної кризи 2008 року.

Держава готова платити 2/3 зарплати “потенційно звільненим”. У первинному варіанті робітників мали переводити на скорочені години, але найчастіше компанії просто відправляють людей в неоплачувані відпустки. Бізнес погоджується не брати на їхнє місце інших працівників, допоки триває криза. Терміни держпідтримки узгоджуються в кожному випадку окремо, іноді йдеться і про роки.

Головна ідея “Kurzabeit” – зберігати зв’язок між роботодавцем і працівником. Ключовим є відчуття надії, що рано чи пізно скрутні часи завершаться, робітникам буде куди повертатися, а компанія не розгубить кваліфіковані кадри й не витрачатиме ресурси на пошук нових.

Від початку епідемії COVID-19 на “Kurzabeit” вже подалися півмільйона німецьких фірм і понад 2,3 мільйона співробітників – це 6% всіх працевлаштованих німців.

Покрити зарплати 80 тисячам своїх співробітників попросив автогігант Volkswagen, 20 тисячам – BMW. Авіакомпанія Lufthansa, яка найбільше потерпає через припинення польотів і закриття повітряного простору в багатьох країнах, отримує державну допомогу для 60% свого персоналу. За підрахунками місцевих аналітиків, у 2020 році “скорочені години” коштуватимуть німецькому бюджету 8,4 мільярда євро.

Схожі практики в тій чи іншій формі існують в 17 країнах Європейського Союзу, однак не всюди застосовувалися.

Вірус безробіття. Як світ зберігає робочі місця під час каратинуAssociated Press

Коли держава не допоможе

Умови працевлаштування у Сполучених Штатах Америки надзвичайно жорсткі. Держава не зобов’язує компанії оплачувати відпустки чи лікарняні, тож кожен четвертий американець не має їх взагалі. Компенсації безробітним покриваються через спеціальне страхування. Система доволі складна, і хоча через коронавірус вимоги послабилися, ключові рішення все ж залишаються за компаніями.

Найвпливовіший у світі щомісячний часопис про бізнес Harvard Business Review рясніє порадами власникам в умовах пандемії. Схожі на ці поради для своїх офісів по всьому світу сформували і великі консалтингові компанії, як-от KPMG.

Рекомендації стосуються переважно того, що замість сказати “до побачення” частині колективу, варто зберегти більше людей. Для заощаджень треба відмовитися від бонусів і доплат за понаднормову роботу, скасувати відпустки тим, у кого вони є. На перший погляд це – очевидні рецепти економії, та зазвичай керівники бояться вдаватися до таких заходів, аби не втратити найкращі кадри. Американські аналітики пишуть, що насправді в часи настільки серйозної кризи не варто боятися – головне бути прозорими. Якщо в інші часи колектив не зрозумів би, то в нинішніх умовах це спрацює, якщо чітко й чесно пояснити: усе заради того, щоб зберегти колег.

Ще одна порада – тривала неоплачувана відпустка (або, як її називають, “творча відпустка”) є прийнятною для куди більшої кількості людей, ніж здається. У кожній компанії є ті, хто дійсно хотів спробувати себе в іншій сфері, присвятити більше часу родині чи навчанню, але боявся про це попросити, ризикуючи втратити роботу або ж видатися ненадійним.

Вірус безробіття. Як світ зберігає робочі місця під час каратинуAssociated Press

Позичити працівника

Поки літаки не літають, потяги не ходять, ресторани не працюють, онлайн-торгівля й сервіси доставки навпаки нарощують потужності. Утім, не кожен здатен в один день з офіціанта стати кур’єром. В умовах стресу чимало людей намагаються втриматися до останнього і не наважуються братися за тимчасову роботу, ще й не за фахом.

Системно “позичати” співробітників з однієї індустрії в іншу придумали в Китаї: зокрема, кілька мереж ресторанів під час карантину спрямували частину штату до супермаркетів, яким забракло продавців. Новачкам організували короткі тренінги роботи на касі чи в онлайн-продажах.

Загалом, вдаючись до такого прикладу “економіки спільної участі” (англійською sharing economy), працедавці демонструють відповідальність: допомагають підтримати своїх робітників, тоді як бізнес, якому бракує рук просто зараз, отримує рекомендації і не витрачає час на пошук надійних кадрів. Відповідно до опитування про “гнучку роботу”, проведеного ще в 2019-му, в Китаї 45% компаній мають працівників, які могли б змінити фах. Тоді як 92% робітників готові піти на такий крок.

Щоправда, не всюди заклики змінити роботу обов'язково викликають захоплення. Принаймні його не продемонстрували французи, коли міністр сільського господарства Франції закликав безробітних співгромадян з гарним здоров'ям та “не в групі ризику” попрацювати на фермах й продемонструвати “сільськогосподарський патріотизм” з дотриманням санітарних вимог. За підрахунками французьких чиновників, країні знадобиться близько 200 тисяч працівників на полях. Заробітчани з Тунісу, Марокко й Іспанії, що зазвичай працюють на французьких угіддях, не змогли вчасно приїхати через закриття кордонів.

Тих, хто збирав би врожай сезонних овочів і фруктів (наразі це полуниця й спаржа) бракує не тільки в Франції, а й по всій Європі. До Німеччини протягом року приїздить до 300 тисяч сезонних працівників. Британські супермаркети вже нарікають на брак свіжої городини. Фруктів та овочів не вистачатиме ще більше через зменшення експорту з інших континентів у зв'язку з карантинними заходами і те, що певний час вантажні контейнери для перевезення не доставлялися з Китаю. Однак інші держави поки не робили гучних закликів, подібних до заяви французького міністра.

Так само поки не зрозуміло, чи відгукнуться на заклик президента Зеленського заробітчани, які повернулися додому, і чи залишаться вони в країні будувати дороги за анонсованою урядом програмою.

Вірус безробіття. Як світ зберігає робочі місця під час каратинуAssociated Press

Благочинність проти безробіття

Італійські модні бренди Прада, Гуччі й Армані, чиї штаб-квартири розташовані на півночі Італії (у регіоні з найбільшою кількістю померлих у світі від коронавірусу) виділили десятки мільйонів євро на виготовлення респіраторів і костюмів. Найвідоміші дизайнери віддають їх безкоштовно, менші компанії працюють на замовлення. Загалом до 600 тисяч італійських кравців задіяні в пошитті масок і одягу для лікарів.

Згуртувалася й фешн-індустрія Лондона. Рада Британських дизайнерів поширила в Instagram спеціальні вимоги до матеріалів і масок для медиків, узгоджені з міністерством охорони здоров’я Великої Британії, та закликала долучатися інших дизайнерів і виробників текстилю. Шити костюми захисту та маски для медиків почали й українські дизайнери.

Останні приклади більше схожі на доброчинність, та все одно це – збереження робочих місць, а отже податки в держскарбницю й ознака того, що компанія цінує свої кадри.

Окрім допомоги медикам, купівлі апаратів ШВЛ, фінансових внесків з'являються геть невеликі благодійні ініціативи, спрямовані саме на збереження робочих місць. Два тижні тому американська письменниця з Каліфорнії Ейлат Вальдман у Twitter закликала не просто збирати гроші на обіди місцевим медикам, а напряму замовляти їх в маленьких ресторанах, а не через сервіси доставки. Наразі саме останні отримують найбільший прибуток.

Подібні кроки не забезпечать дохід усім тим мільйонам людей по всьому світу, що втратили або втратять роботу. Існування програм підтримки насамперед залежить від економічної потужності країни. Однак велике значення може мати підтримка людей у власній громаді чи містечку.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди