Міжнародний економічний форум цьогоріч був здебільшого присвячений Україні. Політики і економісти говорили про те, як допомогти їй під час війни та як послабити Росію. Чим запам‘яталися ці 4 дні форуму — розповідає Суспільне.
День 1. Звернення Зеленського
У перший день Давоського форуму по відеозв’язку виступив президент України. У промові він сказав про ракетний удар росіян, під час якого загинуло 87 людей — їх знайшли під завалами у селищі Десна на Чернігівщині. Говорив і про крадіжку Росією зерна та закликав розблокувати порти: "Коридор щодо експорту нашого зерна. Ми повинні експортувати 22 млн тонн. Тому що буде дефіцит всюди: в Африці, в Азії, країнах Європи".
Також Володимир Зеленський просив посилити санкції проти РФ: "Не чекайте фатальних пострілів. Не чекайте застосування Росією спеціальної зброї: хімічної, біологічної, не дай Боже, ядерної. Не створюйте у агресора враження, нібито світ не чинить достатнього спротиву. Захищайте одразу по максимуму свободу і нормальний корисний миропорядок у світі. Ось якими мають бути санкції. Максимальними. І таких санкцій проти Росії, я вважаю, досі немає. Ембарго на російську нафту, повне блокування всіх банків. Повна відмова від російського IT-сектору, повне припинення торгівлі з агресором".
Компаніям, які покидають російський ринок, Володимир Зеленський запропонував продовжити діяльність в Україні.
Читайте також: Що таке геноцид і чи вчиняє його Росія в сучасній Україні? Говоримо з істориком Ярославом Грицаком
Крім того, в перший день Давосу Україні присвятили панельні дискусії "Відповідь на гуманітарну кризу в Україні" та "Дух стійкості: Українські голоси".
Заступниця голови комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук привезла з собою на форум уламок російської ракети, яка була запущена по Київській області: "Я принесла вам шматочок вражаючого елемента ракети "Іскандер", яка вдарила по Київській області у березні. Його зібрав мій чоловік, який є офіцером поліції. Він сказав мені: покажи це політичним лідерам, організаціям і скажи, що ми все ще страждаємо, і маємо перемогти у цій війні, щоб зупинити страждання України та дати майбутнє нашим дітям".
Крім того, було і кілька обговорень про подальший тиск на Росію. Дискутували, що буде далі для РФ і які ширші наслідки матиме на світову економіку її ізоляція.
День 2. Біженці
На другий день форуму теж піднімалося питання України. Цього разу говорили про те, що повномасштабне вторгнення Росії спричинило міграцію мільйонів українців як всередині країни, так і до інших країн Європи. Президент Польщі Анджей Дуда заявив, що "світ має бути жорстким, і ця війна має закінчитися тим, що Росія поверне Україні землю, яку вона награбувала, заплатить контрибуцію, а злочинці будуть покарані".
І вкотре Дуда висловив свою підтримку: "Я не приховую, що абсолютно – як президент Польщі – підтримую Україну на всі сто відсотків. Я не можу змиритися з тим, що Росія вбиває людей в Україні, і світ робить вигляд, що не бачить цього".

Під час другого дня виступили Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн і Генсек НАТО Єнс Столтенберг. Вони теж не оминули питання війни в Україні.
"Україна має виграти цю війну. А агресія Путіна має бути стратегічним провалом. Тож ми зробимо все можливе, щоб допомогти українцям перемогти та повернути майбутнє у свої руки. І паралельно Україні зараз потрібна пряма бюджетна підтримка, щоб зберегти економіку. Йдеться про пенсії. Йдеться про зарплати. Йдеться про основні послуги, які необхідно надати. Тому ми запропонували макрофінансову допомогу в розмірі 10 мільярдів євро. Це найбільший пакет макрофінансової допомоги, який коли-небудь задумувався Європейським Союзом для третіх країн", — заявила Урсула фон дер Ляйєн.
Читайте також: "Я не вірив, що Росія почне повномасштабну війну" — Вілкул про фронт Кривого Рогу, Царьова та українську мову
Єнс Столтенберг сказав, що "війна Путіна проти України зруйнувала мир в Європі. НАТО має два фундаментальних завдання у відповідь на агресію Росії: надання підтримки Україні та запобігання ескалації війни". Генсек здебільшого говорив про подальшу роботу НАТО і згадував вступ до Альянсу Фінляндії і Швеції: "Рішення Фінляндії та Швеції подати заявку на Членство в НАТО є історичним. Воно демонструє, що європейська безпека не буде диктуватися насильством і залякуванням".
День 3. Український сніданок
На третій день у межах Форуму стартувала традиційна українська сніданкова дискусія. Спікери обговорювали термінові проблеми, зокрема – яким буде подальший хід війни і як виглядатиме майбутнє України та світу після її завершення. До сніданку у відеоформаті долучився і президент України. Говорив про звільнення окупованих територій та уови для мирних перемовин: "Стадія кривавої війни може перейти у формат дипломатичних переговорів за участю президентів Росії та України, або за участю наших стратегічних партнерів. У цю стадію можна дійти як мінімум, якщо ми побачимо, що російська сторона показуватиме можливість і бажання перейти з кривавої війни до дипломатії".
Читайте також: Бомбардування "хлібного кошика": як війна Росії проти України поглиблює світову продовольчу кризу
До дискусії також були залучені, зокрема, професор історії Тімоті Снайдер, головна редакторка журналу The Economist Занні Мінтон Беддос та міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. Глава МЗС застеріг світ щодо можливості харчової кризи:
"Якщо НАТО не закрило небо над Україною в найтрагічніші дні війни, то чому вони зараз відкриють Чорне море, щоб можна було безперешкодно переправляти сільгосппродукцію? Я всім серцем буду вітати таке рішення, але я не думаю що буде достатньо мужності в західних країн, щоб цей силовий розв’язок знайти. Зараз перерветься цикл сільськогосподарський і це призведе до багаторічних проблем з харчуванням".

На думку Курта Волкера, колишнього спецпредставника США в Україні, який теж долучився до сніданку, найкращою гарантією безпеки України є її подальший вступ в НАТО: "Знаю, що про це багато говориться. І вважаю розумним рішення президента Зеленського зняти вступ у Північноатлантичний Альянс із порядку денного, щоби всі побачили, що Володимир Путін воює з Україною не через НАТО, а щоби знищити українську державу. І йому це не вдасться. У кінці цієї війни Україна має стати членом НАТО".
День 4. Журналістика в період війни
У заключний день Давосу теж говорили про Україну. Журналісти розповіли про свою роботу в зоні бойових дій. Олександра Вакуліна, журналістка "Євроньюз", розповіла, як її керівництво просило перед вторгненням поїхати в Україну, щоб робити репортажі. Так із бізнес-аналітика вона стала військовим кореспондентом.
Читайте також
ЄС призупинив мита для українських товарів. Хто з підприємців від цього виграє
"Необхідно наробити дірок в російських кораблях" — екскомандувач армії США у Європі