Щодня біля кропивницького гуманітарного центру для переселенців вишиковується черга. Це люди, яким потрібна допомога. Рятуючись від обстрілів, вони брали найнеобхідніше. Чим їм допомагають в гуманітарному центрі, читайте в матеріалі Суспільного.
Гуманітарний центр працює з 10:00 до 16:00. Одна із тих, хто прийшов за допомогою, переселенка з Краматорська Олена Попченко. Вона приїхала разом із сестрою. Нині їм треба одяг та миючі засоби. "Таких обстрілів не було з 2014 року. Я навіть не знаю, як передати цей звук. Не можливо навіть дихати. Паніка. В один момент у магазинах нічого не стало. Ми вирішили зупинитись тут. Заклеїли вікна всі. Бо знаємо, що таке скло. Ходимо в сховище".
Чоловік Олени лишився в Краматорську. Востаннє, як говорила з ним телефоном, було чутно вибухи. "Не знаю, чи можна це казати, але я так ненавиджу росіян. Я їх ненавиджу".
Переселенка з Харкова Віта Науменко у гуманітарному центрі шукала взуття для дворічного сина. У Кропивницький вони приїхали 4 березня. "Зранку прокинулись, почали бомбити. Ми швидко зібрали речі, сіли в автомобіль і поїхали. У сусідній будинок потрапив снаряд. Їхали на машині, під обстрілами, під "градами". Зібрали мінімальну кількість речей. Тут нам допомогли люди".
Євген Акінін приїхав з міста Вугледар разом з двомісячним сином та дружиною. "11 березня в місті почались бойові дії. Ми не планували виїжджати, там лишились наші дитячі речі. Ми думали не зачепить нас біда, але не так сталось. В останній момент евакуювались під снарядами, під вибухами. Була дуже напружена ситуація. Страшно. Ми дістались до Червоноармійська. Нас вивезли з міста, а далі потягами приїхали сюди до родичів".
5 березня приїхала Людмила Сєвєрілова з Харкова з тримісячним онуком на руках. "Останньою краплею стала знищена інфраструктура. На вулицю не вийти, ні хліба купити. Люди сиділи в метро, а ми не могли дістатися туди з маленькою дитиною. Літак літав та скидав бомби – це страшно і важко. Ми навчилися цінити той мінімум, який потрібен: це хліб, вода і мирне небо над головою".
У гуманітарному центрі переселенці можуть отримати продукти. Раз на тиждень можна взяти упаковку підгузків, розповіла координаторка центру Інга Дуднік. Щодо одягу обмежень немає. "Центр працює три тижні. За минулий тиждень ми видали 1035 продуктових наборів. Ми видаємо продуктові набори на дві-три людини. Пройшли 2500 людей за п’ять днів роботи центру. Тобто в середньому проходить 500 людей".
Нині не приймають від містян зимові та дитячі речі, їх вдосталь. Потреба є в чоловічому одязі, дитячих візках, ковдрах, подушках, спальній білизні, посуді, засобах гігієни.
Читайте також
"Щоб хвороба не прогресувала". У кропивницькому онкоцентрі лікують переселенців
"Вперше за місяць виспались". Родині з Лисичанська порадили переїхати у Кропивницький
