19-річна Віолетта Степанова приїхала з пологового будинку в метро разом з новонародженим сином Богданом. Тут купає, гуляє з сином і надсилає фото маля татові на фронт. Чоловік Віолетти, захисник України, бачив сина двічі по пів години.
Богдан народився 26 лютого, на третю добу повномасштабного вторгнення РФ в Україну у пологовому будинку у Харкові.
"26 лютого я стала мамою. Я уявляла, що буде усе вдома, чоловік буде вдома, у мене відійдуть води, він викличе мені швидку, він поїде зі мною, я народжу, потім мене через день-два випишуть, ми поїдемо додому і все буду дуже-дуже добре. Не уявляла, що отак усе буде", — говорить Віолетта.
У вагоні волонтери допомогли облаштувати дитяче ліжко, подарували колиску.
"Кожного разу намагаюся по-різному їздити, — говорить Віолетта про свій маршрут прогулянки, щоб заколисати сина. — Мені вже, якщо чесно, хочеться додому, хочеться гуляти вулицею, а не по метро", — каже дівчина.
"З чоловіком спілкуюсь, кажу: ти хоч телефонуй, кажи, що з тобою усе добре. Він дитину бачив тільки двічі. Нам уже місяць. Місяці і два дні, і він сина бачив тільки двічі. Коли я приїхала з пологового будинку, він приїхав, і нещодавно приїздив. Дуже радів, плакав. Хоче, щоб швидше усе закінчилося, бути поряд. Мені самій хочеться, щоб він бачив, як син росте, а не через фотографії. Все одно фотографії не передають того відчуття, коли він тут лежить, усміхається", — розповідає Віолетта.
Дівчині та дитині необхідний лікар, гінеколог та педіатр, говорить Віолетта.
"Ми не встигли показати малюка. І я досі не була у лікаря після пологів", — каже дівчина.
"Найбільше я мрію про те, щоб закінчилася ця війна і я вийшла звідси. Ми відновимо Харків усі разом. Я навіть з дитиною піду, з візочком, прибиратиму ці завали, щоб тільки мир був. І мрію, щоб чоловік був поряд", — говорить Віолетта.
Читайте також: "Нас тут дружня родина у цілий вагон": як живуть люди в укриттях харківської підземки
