Російський Генштаб заявляє що зосередиться на Донбасі, президент США у Польщі назвав Путіна “м’ясником”, чому зарано говорити про єдність світу у протидії Кремлю та чи може Росія використати в Україні біологічну зброю — про це журналістка Суспільного Олена Ремовська розповідає в огляді іноземних ЗМІ за тиждень.
Росія змінює пріоритети?
Заяви Москви про те, що тепер російські військові зосередяться головно на "звільненні" Донбасу, є ознакою того, що зусилля Росії захопити більшу частину України зайшли в глухий кут. Про це пише американське видання The Wall Street Journal. Але це також означає, що сходу України слід підготуватися до ще важчих часів. Про зміну планів Кремля у п'ятницю заявив перший заступник начальника Генштабу Збройних сил Росії Сергій Рудський (до слова, виходець із Миколаєва). Він, однак, додав, що російські війська продовжать операції і на інших напрямках — ці слова підтвердилися атаками на Львів у суботу, 26 березня.
Читайте також: Розвінчування російських фейків 26 березня
Що ж стосується Донбасу, тут WSJ нагадує про те, що в 2014 році Росія окупувала Крим і частину Донецької та Луганської областей. І додає, що Москві бракує сухопутного коридору між ними. З цієї причини Маріуполь, де тривають важкі бої, є стратегічно важливим для росіян. Водночас аналітик лондонського Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень Нік Рейнольдс каже, що росіяни "відчайдушно потребують людського ресурсу". Він сумнівається, що Росії вдасться швидко переорієнтувати свої сили, що зараз розпорошені на кількох фронтах, для більш ефективної операції на Донбасі.
Байден готує до “битви за свободу”
Британське видання The Guardian розглядає виступ американського президента у Варшаві, атаку Росії на Львів та вчорашню промову президента України Володимира Зеленського. Джо Байден назвав Путіна "м'ясником", розкритикував агресію Кремля і наголосив, що західний світ знову "у великій битві за свободу", вона "не буде виграна за дні чи місяці" і вкрай важливо, аби Захід виступив у ній єдиним фронтом.
Між тим, президент України Зеленський увечері 26 березня вкотре закликав США та ЄС надати Україні зброю, яка допоможе їй реально захистити себе у війні з Росією, зокрема — танки та літаки. "Хто керує євроатлантичною спільнотою? Невже досі Москва через залякування?" — цитує The Guardian Зеленського. Суботні атаки на Львів, додає видання, наблизили війну до порогів ЄС. The Guardian звернуло увагу на те, що від Львова, де в суботу було неспокійно, до Варшави, де виступав Байден, — всього близько 400 кілометрів.
Читайте також: "РФ робить з Маріуполя друге Алеппо та яка альтернатива "закриттю неба". Інтерв'ю Саманти Пауер
Окремо видання зупинилося на репліці Джо Байдена, яку вчора Білому дому довелося пояснювати. Під кінець промови у Варшаві президент США сказав про Володимира Путіна: "Заради Бога, ця людина не може залишатися при владі". В Білому домі пізніше заявили, що Байден говорив не про необхідність зміни режиму у Росії: "Президент мав на увазі, що Путіну не можна дозволити мати владу над своїми сусідами чи регіоном". The Guardian цитує президента американської Ради з міжнародних відносин Річарда Хааса, який написав у своєму "Твіттері", що слова Байдена "зробили небезпечну ситуацію ще небезпечнішою": "Думаю, його (Байдена — ред.) помічникам варто зв’язатися з колегами і дати зрозуміти, що США готові мати справу з цим російським урядом".
Не всі на боці США
Захід поспішає з висновками, що весь світ на його боці в темі російсько-української війни, написав цього тижня у колонці редактор Financial Times Едвард Люс. На його думку, реакція світу на вторгнення Росії в Україну далеко не така монолітна, як того хотілося б Вашингтону. Люс нагадує, що березневу резолюцію Генасамблеї ООН, яка засудила агресію Росії, підтримала 141 країна зі 193. Ті ж 35 країн, які утрималися, презентують майже половину населення планети, адже серед них — зокрема, Китай та Індія. Едвард Люс додає, що деякі з тих країн, які ніби й виступили проти вторгнення, насправді працюють на два фронти. Наприклад, Саудівська Аравія та Об'єднані Арабські Емірати цього місяця відхилили заклик президента США збільшити видобуток нафти.
Читайте також: "Хто друг, хто партнер, хто продався і зрадив". Підсумки самітів НАТО, ЄС та G7 щодо України
Люс нагадує також про Ізраїль, який, хоч і є одним із найближчих союзників США, в цій війні поки що зберігає нейтральність. Амбівалентність цих держав мала б підштовхнути США і Європу до роздумів. Редактор FT припускає, що Заходу корисно було б проаналізувати те, як його дії сприймають у цій частині світу, і попрацювати над тим, аби підвищити ефективність дипломатії.
Біологічна зброя: чи нашкодить Росія сама собі?
Застосування хімічної зброї не буде чимось новим для Росії, пише британський The Economist. Вона вже використовувала її при спробах вбивства. Інша справа — біологічна зброя, яку видання називає потенційно більш смертельною. Людство бачило випадки використання такої зброї і під час Першої, і під час Другої світових воєн. За оцінками науковців, наприклад, кілограм сибірської виразки, розпилений над містом, може вбити 100 тисяч людей. Видання пише: США поки не надали доказів того, що Росія може мати зброю такого типу.
Читайте також: Фосфорні бомби. Як вони працюють та як допомогти при ураженні
Однак колишній президент Росії Борис Єльцин якось визнав, що його країна проводила такі дослідження. Видання цитує Філіппу Ленцоз, дослідницю з лондонського Королівського коледжу, яка наголошує: біологічна зброя не поважає кордонів. І якщо Росія наважиться використати її в Україні, збудники інфекції можуть потрапити і до самої Росії.
Українець проти яхти російського олігарха
Американський телеканал CNN поспілкувався з Тарасом Остапчуком — українцем, який намагався потопити в Іспанії яхту керівника "Рособоронекспорту" Олександра Міхєєва. У CNN зазначили, що не можуть підтвердити, чи яхта під назвою "Леді Анастасія" дійсно належить Міхєєву. Але Остапчук у цьому не сумнівається: він 10 років працював головним інженером судна, і весь цей час російський топ-чиновник відпочивав на яхті із родиною. Остапчук розповів: вирішив потопити "Леді Анастасію" після того, як наприкінці лютого почув про обстріл росіянами багатоквартирного будинку в Києві. Про те, що зробив, сказав колегам — ті викликали поліцію. Іспанським правоохоронцям Остапчук пояснив, що його дії були політичним протестом проти російської агресії. Через кілька днів чоловіка звільнили. Зараз він в Україні, приєднався до лав війська. З 15 березня яхта "Леді Анастасія" в Іспанії — під арештом. Того ж дня США внесли Олександра Міхєєва до санкційного списку.
Читайте також
"Далі буде краще," — військовий психолог про підтримку психологічного стану під час війни
"Їм не вистачить століття, щоб відмитись від злочинів" — Верещук про війну, евакуацію та полонених
Я готовий піти на все, якщо моя хода буде з нашим народом — інтерв’ю Зеленського
Продовольча криза і BMW без європейських заводів: як вторгнення РФ впливає на світову економіку
Що робити цивільним під час обстрілів — поради Міноборони, СБУ, ДСНС
