"Не до кінця розуміє, навіщо йти в укриття". Як війна змінила життя хлопця з синдромом Дауна

"Не до кінця розуміє, навіщо йти в укриття". Як війна змінила життя хлопця з синдромом Дауна

"Не до кінця розуміє, навіщо йти в укриття". Як війна змінила життя хлопця з синдромом Дауна
Суспільне Кропивницький

14-річний Андрій Романов з села Первозванівка Кропивницького району Кіровоградської області має синдром Дауна. Хлопець навчається в школі, захоплюється футболом, допомагає в хатніх справах, любить грати в комп’ютерні ігри. Суспільне побувало у родини Романових. Мама хлопця Віта Романова розповіла, як змінилось життя сина після російського вторгнення в Україну.

21 березня – Міжнародний день людини з синдромом Дауна.

Коли лунає сигнал повітряної тривоги Віта Романова з сином йдуть у погріб, який служить родині укриттям. Його облаштували після російського вторгнення. Зі слів жінки, у разі тривалих нічних сигналів, лягають спати в укритті: "У нас тут є обігрівач, мобільний зв'язок. Тут ми з Андрюшою, чоловік, онука з невісткою сплять. Запаси є: крупи, олія, консервація, тушонка. Все є".

"Не до кінця розуміє, навіщо йти в укриття". Як війна змінила життя хлопця з синдромом Дауна
Суспільне Кропивницький

Андрій сказав, що спускається у підвал і вдень, і вночі, коли чує сирену. Мати говорить, що йому перебувати у підвалі найважче: "До кінця він не розуміє, чому йому треба спуститися. Йому важко. Він починає плакати. Коли буджу його, він каже, що не хоче йти, що ноги болять. Але все одно спускаємося".

Після закінчення повітряної тривоги повертаються до буденних справ – сказала Віта Романова.

Через військовий стан Андрій до школи не ходить. Щодня вдома годину-дві приділяють навчанню. Найбільше – сказала мама – Андрій любить комп’ютерні ігри, до війни відвідував тренування з футболу та театральну студію. Нині спортом займається вдома, завжди допомагає по господарству: "Посуд полюбляє мити, прибирати допомагає – пил витирає, пилососить. І батько його заохочує до роботи надворі".

Що відомо

Синдром Дауна – це генетична аномалія, якій притаманна додаткова хромосома у 21-ій парі. Люди з цим синдромом мають 47 хромосом замість 46. Попри те, що діти із синдромом Дауна пізніше починають ходити і розмовляти, вони здатні навчатися, освоїти професію, опікуватися собою без сторонньої допомоги, здобувають вищу освіту і можуть працювати.

Дітей із синдромом Дауна, через відсутність у них агресії, називають "сонячними дітьми" – пояснила директорка кропивницького інклюзивно-ресурсного центру Олена Дорошенко. Такі діти – добрі та чуйні, та їхній інтелектуальний розвиток потребує стимулювання: "Для того, щоб ця дитина розвивалася, їй треба створювати відповідні умови і дуже допомагати. Без спеціального стимулювання не розвинеться мовлення, без стимулювання будуть проблеми із тим, як вона харчується, як вона поводиться. Інтелектуальні порушення – складова цього синдрому. Крім того, що у дітей порушується зорова функція, порушується робота серцевої системи. Порушення інтелекту – від затримки до глибокої його втрати".

Читайте також

Підписуйтеся на новини Суспільне: Кропивницький у Вайбері , Телеграм, Інстаграм та Ютуб
На початок