Постійні артобстріли та авіанальоти забирають не тільки життя людей у Харкові, а й знищують його історичний вигляд. За 11 днів ударів зазнали майже всі райони Харкова — зруйновані адміністративні будівлі, об'єкти інфраструктури, житлові масиви. Чи вдасться відновити Харків та скільки часу це займе?
Бомбардування історичного центру
Перший авіаудар по центру Харкова стався вранці 1 березня: дві крилаті ракети влучили у будівлю Харківської обласної державної адміністрації та дорогу, по якій їхали авто. Внаслідок атаки загинули щонайменше семеро людей (за іншими даними, 10), понад 20 — зазнали поранень.
Будівля Харківської облдержадміністрації зазнала значних руйнувань, її доведеться реконструювати, а не реставрувати, оцінює архітекторка, дослідниця та керівниця громадської організації "Urban Forms Center" Євгенія Губкіна.
"На цей час, хоча ми не знаємо, що буде завтра-післязавтра, чи вони продовжать бомбити, то відновити реально. Це не гірше за Другу світову. Зовнішні стіни, а у деяких випадках і перекриття, на місцях. Тобто структура будівлі у нормі. Єдина проблема у тому, що майже скрізь немає дахів, вони впали. І коли це все закінчиться, коли архітектори та будівельники зможуть увійти у місто та відновлювати, краще на деякий час закрити дах, тому що, якщо опади потраплятимуть всередину конструкції, то вона може зіпсуватися, і будинок стане аварійним. Зараз весна, літо воно простоїть точно, а до осені та зими треба закрити", — каже Євгенія.
"Швидко це не відновлять. Навіть якщо будуть гроші, скінчиться війна, на відновлення пам'яток піде 2-5 років".
Внаслідок вибуху в усіх сусідніх будинках на площі Свободи вибило вікна, в тому числі й у корпусах Каразінського університету та частково Держпрому, які перебувають на протилежному боці площі Свободи. Сусідні будинки з ОДА частково зруйновані.
"Коли бойові дії зупиняться, варто говорити про те, як нам консервувати будівлі у будь-якому стані, як вони є. Тому що ситуація ставатиме гірше через природні умови, час. Якщо ситуація не ставитиме краще, але можна буде щось робити, треба думати, як ізолювати будівлю від зовнішнього впливу: закрити фанерою чи чимось вікна і спробувати знайти можливість закрити будівлю. Цього на якийсь час буде достатньо. А далі — робити експертизу, надсилати інженерів, дивитися, що з конструкцією, що з колонами, що з каркасом, стінами. Там же можуть бути великі і малі тріщини, може, варто робити стяжку", — говорить архітекторка.
2 березня російські військові атакували з повітря будівлі Управління Нацполіції, СБУ та корпус Каразінського університету. Загинули четверо людей.
За кілька годин Росія з повітря атакувала майдан Конституції поруч з будівлею Харківської міськради.
"Досить складна ситуація з Палацом праці. І хоч це виглядає дуже страшно, але конструктивно, мені здається, там немає такої проблеми. Навіть якщо перекриття падають, є технології, щоб забрати ці перекриття і поставити туди залізобетонні", — говорить Губкіна.
Внаслідок авіаудару пошкоджень зазнав Успенський собор, храм Жон Мироносиць та церква на вул. Університетській.
Читайте також: "Війна на знищення". Як російська армія бомбить Харків
Поруч з історичною будівлею телефонної станції на Мироносицькій є діловий центр, сучасна будівля, яка зазнала значних руйнувань.
"Я вважаю, що цей діловий центр треба зносити. Тому що прибудова цього і так була не дуже законна, і виглядає так апокаліптично. Плюс у цього центру нові матеріали, а сама АТС 30-х років, і мені здається, що ці 30-ті роки і цегла витримує краще, ніж нові матеріали", — коментує Губкіна.
П'ятихатки та селище Жуковського
Район П'ятихаток піддавався обстрілам першим. 25 лютого біля корпусу фізтеху знищили російський "Град", пошкоджено сам корпус.
28 лютого під час обстрілів зазнали руйнацій верхні поверхи двох житлових 16-поверхових будинків на вул. Кільцевій. З двох будинків було евакуйовано 35 людей, вісім травмувалися.
ХТЗ та Рогань
28 лютого внаслідок авіаудару в районі "Горизонт" згоріло п'ять машин.
Снаряди падали також на житлові будинки на Горизонті та ХТЗ.
Новобаварський район
1 березня під авіаудар потрапила п'ятиповерхівка та лікарня у Новобаварському районі Харкова. Внаслідок авіаудару по будинку загинуло 8 людей. Шестеро отримали поранення.
Також внаслідок обстрілу пошкоджено будівлю лікарні №3, пацієнтів помістили в інший медзаклад. Літак, який завдавав ударів, збили українські військові.
Салтівка
Район Салтівки постраждав від повітряних атак російської армії чи не найбільше у місті. Найбільше дісталося мікрорайону Північна Салтівка у Харкові. Десятки будинків палають щодня.
Руйнувань зазнали багатоповерхівки на вул. Наталії Ужвій, Бучми та інших.
Під авіаудар потрапило Салтівське депо, де розташовані трамваї та нові турецькі автобуси.
"Катастрофа". Житлові будинки
У спальних районах Харкова бомбардування та обстріли продовжуються щодня. Євгенія називає ситуацію з житлом катастрофічною. За її оцінкою, деякі будинки відновленню не підлягають.
"Я не впевнена, що можна відновлювати панельку, особливо, коли зруйновано майже весь будинок. Тому що все ж таки система панельного будівництва трохи схожа на картковий будинок. Якщо просто діра у панелі, у самій панелі, то це не проблема. Цю діру можна заліпити. Проблема, коли ціла квартира, дві, три квартири падають. І ось цілі стінові панелі теж випадають. Я бачила зараз на Салтівці — там цілі під'їзди впали, наприклад. І постає питання, що зробити, щоб воно не попливло, і чи воно того варте? Чи простіше тоді буде збудувати нормальні будинки людям і розселити", — каже Євгенія.
Павлове Поле
5 березня російська авіація завдала удару по спорткомплексу "Уніфехт" Каразінського університету на провулку Отакара Яроша. Комплекс, в якому тренувалися студенти та спортсмени, став напівзруйнованим. "На це боляче дивитися, але ми обов‘язково все відбудуємо, зробимо спортивний клуб ще кращим та сучасним!" — запевнили в університеті.
У житлових будинках поруч зі спорткомплексом вибило вікна.
Історія повторюється, але з більшою жорстокістю
"У Другу світову у Дрездені, Роттердамі, Варшаві були "килимові" бомбардування, це коли зовсім нічого не залишається. Тоді була втрачена велика кількість центральних частин, а іноді і навіть цілих міст Європи. Що стосується Харкова, майже всі ті самі будівлі, що і зараз, бомбили. Були так само пробиті перекриття, так само у будівель стояли тільки зовнішні стіни", — говорить Євгенія Губкіна.
"Тоді був фокус — знищувати промисловість. Цього разу фокус — на житлові будинки. І, мені здається, що це найстрашніше. Знищують завод — завод відбудовують, якщо взагалі треба, а зараз вони життя людей хочуть масово знищити, і це тероризм і гуманітарна катастрофа. Це найжорстокіші речі", — говорить архітекторка.
Читайте також: Спортклуб "Уніфехт" у провулку Отакара Яроша у Харкові після авіаудару авіації РФ — напівзруйнований
Збитки та відновлення
Яких збитків внаслідок агресії завдано Харкову, підрахувати складно, сказав 5 березня в телеефірі мер Харкова Ігор Терехов.
"У нас кожну хвилину йдуть обстріли. Як можна зараз рахувати збитки? Це, що зараз відбувається, це геноцид українського народу. Ми рахуємо будинки, які зруйновані, але, поки ми розмовляємо, повітряна тривога і літають літаки й бомблять мирні квартали міста Харкова. Тому говорити про збитки зарано. Треба буде говорити й рахувати збитки після нашої перемоги. Але ми будуємо плани, як відродити місто", — сказав Терехов.
У відновленні Харкова упевнений і колишній головний архітектор міста Сергій Чечельницький: "Наше місто перенесло багато страждань і у 1917 році, і у 1940-х роках, і зараз. І ми завжди місто відбудовували, відновлювали, лагодили зламане. Я сподіваюся, ми все полагодимо. І Харків буде ще кращим, аніж був".
Читайте також
"Закривши небо, врятуємо сотні життів": Терехов звертається до міст-побратимів
Суспільне Харків збирає усю оперативну інформацію про ситуацію у місті та регіоні. Посилання на наш Telegram-канал, яке можна поширити https://t.me/suspilnekharkiv
