В Україні відбувається реформа процедури присудження наукових ступенів. Зокрема, змінено процедуру присудження ступеню PhD – доктора філософії. Відтепер ці дипломи видаватимуть університети, а не держава. Змінено також процедуру захисту дисертацій для отримання PhD. В Ефірі Українського радіо керівник секретаріату Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО), доцент Національного університету "Києво-Могилянська академія" Михайло Винницький розповів про зміст реформи та про те як це наближає українську систему вищої освіти до світових стандартів.
Про етапи реформування
Михайло Винницький розповідає, що підвалини для змін закладалися законом "Про вищу освіту", прийнятим у 2014 році. Саме тоді українська система вищої освіти перейшла на трирівневу систему: бакалавр, магістр, доктор філософії. Таким чином було припинено програми підготовки молодших спеціалістів та розпочато перехід від наукових ступенів кандидата наук до ступеня доктора філософії (PhD).
"Доктор філософії — це найбільш чутливе питання, бо у західних країнах переважно такі ступені видають саме університети. В Україні була традиція, коли величезна кількість спецрад, у яких захищалися кандидати наук, були при Національній академії наук. Відповідно було політично-чутливе питання стосовно того, яка має бути роль дослідницького університету академії наук", — розповідає Винницький.
Однією з цілей реформи, каже Михайло Винницький, був відхід від постійних спеціалізованих рад у яких відбувався захист дисертацій. У 2016 році ухвалили порядок підготовки докторів філософії.
"Це означало, що в нас з'явилася нова форма підготовки. Мається увазі, щоб не тільки наукове дослідження готувалося, а й так само була освітня складова. І в тому порядку підготовки передбачено певне здобуття компетентностей людьми, які здобувають цей ступінь, тобто аспірантами", — пояснює Михайло Винницький.
У 2019 році був прийнятий так званий тимчасовий порядок присудження звання доктора філософії. Змінилася система захистів дисертацій. З того часу свої дисертації доктори філософії могли захищати не в постійних, а в тимчасових спеціалізованих рада, зібраних спеціально для оцінки конкретного наукового дослідження.
"Цей порядок існував у перехідному етапі, де Міністерство освіти ще узгоджувало кожну спецраду, яка формувалася під доктора філософії. Був окремий наказ на формування цих рад. Ради були разові, а не постійні", — каже Винницький.
Про нововведення
"Зараз ми перейшли до іншої системи, яка однозначно відповідає європейській, де заклади вищої освіти та наукові установи мають акредитовані освітні програми і мають формувати для своїх випускників разові ради захисту, які складаються з п'яти осіб", — розповідає керівник секретаріату Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.
Зокрема, скасовано вимогу підготовки автореферату дисертації. Михайло Винницький каже, що жанр автореферату з’явився для того, аби полегшити завдання членам спеціалізованих рад. Адже автореферат передбачає набагато менший об’єм тексту для прочитання. Відтепер, кожну дисертацію оцінюватимуть повністю і робитимуть це вузькопрофільні спеціалісти, які розуміються на темі роботи.
"Йдеться про те, що це мають бути люди, які конкретно розбираються у дослідженні дисертанта і відповідають своїм власним підписом, своїм рішенням, відкритим голосуванням", — каже Винницький.
Крім цього, ступінь доктора філософії видаватиметься університетом, а не державою. Це є фактором автономії університетів, а також репутаційним чинником — відтепер впливовість диплома визначатиметься репутацією університету, який його видав.
Про ступінь кандидата наук
"Ступінь кандидата наук — це був ступінь, який не зрозумілий поза радянським простором. Немає еквівалента кандидата наук де-небудь поза пострадянським простором. Ми поступово останні 7 років впроваджуємо доктора філософії спочатку через закон, тепер на практиці і через систему захистів", — каже Михайло Винницький.
Він розповідає, що звання кандидата наук частково є традицією, яка наслідує так звану Гумбольдтівську модель та залишилася в СРСР від часів Пруссії.
"Вона була для Радянського Союзу і для системи СРСР дуже зручна, бо постійно діючі ради — це був такий собі ідеологічний фільтр. Не грало ролі, наскільки ти добре написав дисертацію, ти все одно мав показати, що ти є благонадійний. Ця традиція постійно діючих рад як ідеологічного фільтра перейшла і на сьогоднішній день, та корумпувалася", — каже Михайло Винницький.
У деяких сферах якісь випускників та дисертації була досить низькою. Дисертації часто оцінювалися науковцями, які спеціалізувалися в інших наукових темах. А результат захисту часто залежав від відгуку опонента на дисертацію.
Про кандидатів до 2016 року
Михайло Винницький розповідає, що ті аспіранти, які почали навчання до 2016 року, тобто до впровадження програм доктора філософії, зможуть захиститися за старою процедурою у постійних, так званих докторських, спецрадах.
"Тобто у радах, які забезпечують присудження доктора наук. Як ступінь доктор наук у нас залишається. Це така певна національна особливість, бо наша система доктора наук не має еквівалента на Заході", — пояснює Винницький.
Аспіранти отримають ступінь кандидата наук, який пізніше прирівнюється до доктора філософії. За новими правилами аспіранти, які почали навчання до 2016 року, захищатися не можуть.
Про академічну доброчесність
За словами Винницького, питання академічної доброчесності не регулюється тими самими підзаконними актами, що і система присудження нових докторів філософії.
"Ті підзаконні акти, що пропонувало Національне агентство, щоб визначити певну процедуру позбавлення ступеня під час встановлення плагіату, не знайшли підтримки ні на рівні Кабміну, ні на рівні Міносвіти", — каже Михайло Винницький.
Про визнання іноземних Ph.D
"У законі 2014 року про вищу освіту передбачалося, що університети самі під час прийняття на роботу можуть визнавати іноземний науковий ступінь. Він визнається як такий, що відповідає українському. Це важливо для прийняття на роботу і так само для подальшого навчання", — каже Михайло Винницький.
Крім цього, людина може пройти процедуру визнання диплому в Україні. Вона триває близько 6 тижнів. Після неї іноземний ступінь визнаватиметься всюди, а не лише в українських університетах. Михайло Винницький каже, що це дуже важливий крок на шляху інтеграції української системи вищої освіти є європейського освітнього простору.
Про дипломи від університетів
"У світі поза пострадянським простором концепту державного диплому немає. Мій диплом не має підпису королеви Єлизавети ІІ, бо він не державний. Кожен університет видає свій власний диплом і визнає інші дипломи інших університетів", — каже Михайло Винницький.
Він каже, що зараз Україна входить у простір, де кожен університет домовляється про взаємне визнання дипломів. Таким чином, саме на університет покладатиметься відповідальність за видачу диплома.
"Наші дипломи визнаються на Заході і західні дипломи визнаються тут. Інтеграція відбулася", — каже Винницький.
Про доплати під час захисту дисертацій
"У нас залишилася норма в законодавстві, що за роботу опонента, рецензента і голови ради під час захисту дисертанта має бути оплата. На жаль, в Україні є така практика, що сам аспірант може у конверті занести якусь подяку чи опоненту, чи членам ради", — каже Винницький.
Це створювало корупційну складову захисту, адже рішення про результат захисту могло залежати від "подяки" аспіранта.
"У 2022 році ми не зможемо це зробити у повному обсязі, але з 2023 року у кошторисі підготовки аспірантів передбачена оплата за захист. Це приблизно 32 години за роботу опонента (орієнтовно 6500 грн). Робота рецензента так само оплачується і робота голови ради оплачується", — каже Винницький.
Таким чином, оплата членів комісії відбуватиметься офіційно, а гроші в конвертах вважатимуться серйозним кримінальним порушенням.
Про банкети після захисту і корупцію
Банкети після захисту дисертації — це нормально. Так речі відбуваються у багатьох країнах.
"Інше питання, якщо від святкування чи від конверта з грошима залежить рішення опонента. Якщо тут є пряма залежність, то це вже корупція. На жаль, це не поодинокі випадки, де члени ради ховалися за тим, що голосування було непоіменне", — каже Винницький.
Від такого корумпованого процесу Україна має відійти і робитиметься це через систему офіційної оплати праці, підсумовує Винницький.
Підписуйтесь на розсилку Суспільного – головні новини та тексти тижня в одному листі.
Читайте також
Вибори президента Могилянки: Міносвіти не визнає результати голосування, студенти готують протест
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!
