2019 рік ще навіть не закінчився, а за кількістю несподіванок та рівнем неочікуваності має всі шанси увійти в історію. Охопити всі сфери за весь рік – завдання із зірочкою. Проте ми обрали для вас найяскравіші та найобговорюваніші події (за суб'єктивною думкою автора) в економічній сфері.
Make hryvnia great again
Розпочнемо з насущного — з української гривні. Цього року наша валюта б'є рекорди зі зміцнення. Зрозуміло, що адептів "гривні по 8" нинішній результат навряд задовольнить, проте заплющувати очі на зміцнення української валюти все ж не можна.
Source: Оригінальне
Окрім того, 12 листопада курс долара в Україні побив світовий рекорд за темпами падіння до національної валюти, знизившись на 12,11%. Крім того, за даними Bloomberg цьогоріч гривня зайняла перше місце в світі серед валют, які найбільше зміцнилися до долара з початку 2019 року.
Загальна динаміка курсу гривні до долара цього року виглядає так:
Source: Оригінальне
Проте, якщо ми просто радіємо цьому факту, то в Нацбанку реагують стриманіше. Адже зміцнення курсу гривні до іноземних валют спричинило негативний вплив на загальний фінансовий результат Національного банку за 9 місяців 2019 року, який становить 12,3 млрд грн збитку.
Читайте також: "Як поводитися, якщо до вас прийшли з обшуком. Поради адвоката"
"І вбралася гривня в новії шати"
У продовження теми української гривні, цього року вона оновила дизайн, а деякі банкноти змінили формат. У квітні 2018-го Нацбанк замінив одну та дві гривні з паперових банкнот на монети, а наприкінці грудня ввів в обіг "залізні" п’ять та нову паперову "п'ятдесятку". Окрім того, на 2020-й заплановано введення в обіг 10-гривневої монети. І тоді повністю завершиться оптимізація банкнотно-монетного ряду.
Source: Оригінальне/Національний банк України
До слова, про оптимізацію. Цьогоріч уперше за 13 років була випущена банкнота нового номіналу. Її обличчям став український науковець Володимир Вернадський. Поява 1000-гривневої купюри викликала нові розмови про інфляцію, обвал гривні, дефолт та ледь не про кінець світу .
Насправді, все дуже прозаїчно – це просто логічне рішення, продиктоване зменшенням купівельної спроможності гривні.
Битва за ПриватБанк
Епопея з ПриватБанком, що тягнеться із 2016-го, цьогоріч отримала нові сюжетні повороти. Наступний з них може статися вже наприкінці грудня. Саме тоді Шостий апеляційний адмінсуд збирається ухвалити рішення про скасування націоналізації.
Описувати всі цьогорічні колізії навколо найбільшого банку країни не будемо, просто тому що їх занадто багато. А рік, як відомо, ще не завершився.
Source: Оригінальне
Взаємному обміну обвинуваченнями між ексвласниками банку та НБУ кінця поки не видно, а градус напруги лише зростає. Початком можна вважати 18 квітня, коли Окружний адміністративний суд Києва задовольнив позов Ігоря Коломойського до НБУ Кабміну щодо неправомірності націоналізації ПриватБанку.
А далі почалося:
- Підпал будинку ексглави НБУ Валерії Гонтаревої, перед тим - підпал машини її невістки, ще раніше – колишню главу Нацбанку в Лондоні збив автомобіль. Після чого Гонтарева перенесла декілька операцій на нозі. В організації інцидентів ексглава НБУ підозрює Ігоря Коломойського.
- Заява Рожкової про переслідування сімей співробітників НБУ. Звернення правління Нацбанку щодо сфокусованої атаки на регулятор Ігорем Коломойським.
- До цього — мітинги працівників Нікопольського заводу феросплавів під головним офісом ПриватБанку в Дніпрі. ПриватБанк виніс пікетувальникам стільці та пригощав чаєм.
- Останнім сюжетним поворотом була зміна нинішнього власника. Згідно з інформацією на сайті НБУ, тепер 100% акцій володіє не Міністерство фінансів, а Кабмін.
Source: Оригінальне/Пресслужба ПриватБанку
Країна у смартфоні
Однією з основних передвиборчих обіцянок чинного президента України Володимира Зеленського було створення "Країни у смартфоні". 23 травня 2019 року на iForum під час свого виступу Зеленський детальніше пояснив, що передбачає ця концепція.
На думку президента, у майбутньому керувати державою має кожен українець — за допомогою смартфона. Комунікація з чиновниками повинна відбуватися через інтернет, а голосування — в онлайн-режимі.
"Пора це зробити. І впровадження чотирьох рівнів: інформація про державу – перший рівень, комунікація з державою – другий рівень, транзакції з державою – третій рівень, четвертий рівень – управління державою. Це правда дуже важливий етап. З цього я правда мрію про нашу країну у смартфоні. І щоб ми були першими у світі", – сказав Володимир Зеленський під час виступу на iForum.
За суттю, "Країна у смартфоні" – це загальний курс на діджиталізацію, задекларований Зеленським і його командою. Наприклад, міністр Кабінету Міністрів Дмитро Дубілет стабільно у своїх соціальних мережах ділиться інформацією про успіхи в цьому напрямі, зокрема з паперовим документообігом.
Читайте також: "Тютюн і рак: історія багаторічної війни"
А Міністерство цифрової трансформації, між тим, презентує платформу "Дія", яке, власне, і має стати тим обіцяним місцем, де "кожен зможе керувати державою".
Криптовалюта
Після відносного затишшя слова "криптовалюта" і "блокчейн" знову почали звучати у Верховній Раді та Кабміні. Проте, цього разу за тему взялися всерйоз.
Одна із найбільших криптобірж світу Binance оголосила про майбутню співпрацю з Міністерством цифрової трансформації, а також про вихід на український ринок найближчим часом.
Окрім того, до Ради вже подали законопроєкт "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо оподаткування операцій із криптоактивами". На сайті Міністерства та Комітету цифрової трансформації України це охрестили "першим важливим кроком у легалізації операцій із віртуальними активами".
Source: Оригінальне
Для справедливості варто сказати, що вперше спроба ввести операції з криптовалютами у правове поле була здійснена ще у вересні 2018 року. Проте тоді законопроєкт було відкликано.
"Бабайка" вже не в моді
Якщо дітей лякають "бабайкою", то дорослих влітку 2019-го лякали дефолтом. Причому хвиля ця була настільки потужною, що слово "дефолт" кілька тижнів поспіль трималося в топах українських гугл-трендів.
Source: Оригінальне/Скріншоти з Google Trends
Масла у вогонь підлив згадуваний вище ексвласник ПриватБанку Ігор Коломойський. Він методично в різних інтерв'ю декларував думку про те, що "Україні слід оголосити дефолт". Зокрема й у розмові з закордонними журналістами.
Українське диво
В уряді розраховують на те, що економіка України зросте на 40%.
"Ми поставили собі за мету, щоб економіка України в наступні 5 років зросла мінімум на 40%. Це дуже амбітна, але реалістична задача. Команда в міністерстві економіки вже почала над цим працювати. Це призведе до появи, за нашим розрахунком, близько мільйона нових робочих місць. І це ще одна задача, яку ми перед собою поставили", – сказав прем'єр-міністр Олексій Гончарук 2 вересня під час наради президента Володимира Зеленського з представниками парламенту уряду та силових структур.
Коментувати чи оцінювати зарано. Поки що просто слідкуємо і чекаємо на 2024 рік.
Ринок землі
13 листопада Верховна Рада попередньо зняла мораторій на продаж земель сільгосппризначення. Мораторій, як "тимчасовий" захід, тривав 18 років, із 2001-го.
Голосування супроводжувалося перервами й численними виступами нардепів. "Батьківщина" й "ОПЗЖ" блокували трибуну та президію, намагаючись загальмували засідання Ради. Представники "Всеукраїнської аграрної ради" принесли під ВР труп свині у труні і похоронні вінки.
Та й після прийняття закону в першому читанні колізії навкло землі й далі продувжуються. Наприклад нардепи VII скликання (від ВО "Свобода") Едуард Леонов і Юрій Сиротюк влаштували бійку під час засідання комітету ВР з питань агрополітики – вони напали на депутата від фракції "Слуга народу" Андрія Богданця.
У законопроєкті до другого читання внесли понад 4 тисячі правок, без розгляду яких закон про землю не ухвалять. Раніше Володимир Зеленський говорив, що друге читання відбудеться тільки після того, як українці на референдумі вирішать, дозволяти купувати землю іноземцям чи ні.
Після прийняття проєкту закону в першому читанні час від часу в різних містах України відбуваються акції протесту зі спільним посилом – "ні розпродажу України".
Що там з бюджетом
Одна з останніх обговорюваних тем в економічній сфері – недоотримання бюджету. За інформацією видання "Дзеркало тижня" з посиланням на документи, які є у їх розпорядженні, обсяг недонадходжень бюджетних коштів до кінця року перевищить 51 млрд грн і можна стверджувати, що державні фінанси спіткала криза.
У свою чергу, в Мінфіні Суспільному повідомили про недотримання бюджетом доходів в розмірі майже 43 млрд гривень (7,3 млрд від ДПС та 35,7 млрд ДМС), а також заспокоюють, що ситуація "напружена, але контрольована".
Читайте також: "Томос, чорт, дематюкація: словник нових українських термінів 2019"
