Дефолт. Фінансова абетка

Дефолт. Фінансова абетка

Дефолт. Фінансова абетка Суспільне

Розповідаємо простими словами, що таке дефолт, які його причини, які він має негативні наслідки та чи може оголошення дефолту мати якийсь позитив, а також чому часто лякають дефолтом України.

Що таке дефолт

Дефолт — це стан у кредитних відносинах, що настає, коли позичальник не виплачує свої борги або платежі. Це порушення платіжних зобов'язань позичальника перед кредитором, нездатність проводити своєчасні виплати за борговими зобов'язаннями або виконувати інші умови договору позики.

Поняття "дефолт" може застосовуватися до держави або підприємства. На сьогодні, частіше за все, слово "дефолт" використовують в контексті розмови саме про перший варіант. Головне, що потрібно зрозуміти – дефолт не дорівнює кінцю держави. Це неспроможність країни повністю або частково виконати свої боргові зобов’язання.

Що таке дефолт простими словами

Уявімо, що ви стали президентом країни. Ви хочете її розвивати, проте наявних коштів вам недостатньо. Для того, щоб проводити реформи, ваша країна взяла кредити. Проте ви вирішили: зараз позичите гроші, проведете реформи, отримаєте з них дивіденди і віддасте своїм кредиторам.

Якщо ж ваш план не спрацював, тобто ви отримали недостатньо дивідендів, аби вчасно повернути кошти, то такий стан якраз і називається дефолтом.

Види дефолтів

Існує два основні види дефолтів: технічний та звичайний (повний). Важливо розуміти, що дефолт – це вже останній крок, на який піде держава, оскільки існують й інші способи погасити борги, наприклад, реструктуризація та рефінанування.

  1. Технічний дефолт характеризується порушенням державою-позичальником будь-яких умов кредитного договору, проте з потенційною можливістю за певних умов все ж його виконати. Технічний дефолт не означає банкрутство компанії чи неможливість виплачувати зобов'язання за кредитами. Причиною технічного дефольту може стати невиконання позичальником додаткових умов кредитної угоди, наприклад, заборону певної діяльності до повернення позики, підтримка певного рівня фінансових показників впродовж дії угоди тощо.
  2. Звичайний (повний) дефолт – це фактична неспроможність позичальника виконати свої зобов’язання, оскільки кошти на це відсутні. Він означає, що країна не може і не має бажання здійснювати заходи (фінансувати витрати), пов'язані з виконанням боргових зобов'язань.

Хто оголошує дефолт

Попри поширену думку, що дефолт оголушує президент, насправді ж, дефолт в Україні оголошує міністр фінансів. Звичайно ж, йдучи на такий крок Мінфін має проконсультуватися та отримати політичнку підтримку від всіх гілок влади.

Чи рідкість процедура дефолту?

Дефолт – це не щось екстраординарне. За останні 200 років було зафіксовано близько 250 випадків дефолту у 107 суверенних країнах (найчастіше в країнах Південної Америки).

Дефолт, насправді, може бути досить дієвим способом для подолання кризи, за умови правильної фіскальної та монетарної політики після його оголошення. Загалом, зазвичай, період відновлення після технічного дефолту становить 2-3 роки, суверенного – до 10 років.

Греції, яка оголосила дефолт в 2015 році, не змігши виплатити Міжнародному валютному фонду 1,54 млрд євро, на сьогодні й справді вдалося вийти з жорсткої кризи. Але, по-перше, Греція – країна, що входить до Європейського союзу. Не в останню чергу саме тому за вісім років вона отримала рекордні понад 270 млрд євро кредитів від країн Єврозони, МВФ та Європейського банку. По-друге, попри безпрецедентне списання заборгованості (до 66% ВВП), державі все одно потрібно виплатити ці кошти. Греція буде віддавати ці гроші до 2066 року, а перші виплати заплановані на 2033 рік.

Крім того, для отримання допомоги Греція зобов’язувалася ввести режим жорсткої економії, провести структурні реформи, приватизувати державні активи, а також скоротити пенсії та соціальні виплати.

Найчастіше дефолти виникали в країнах Південної Америки: Еквадорі, Мексиці, Уругваї та Аргентині. Кожна з цих країн оголошувала дефолт щонайменше 8 разів. Еквадор і Гондурас провели у стані дефолту більше ніж 120 років, Греція — понад 90 років. Україна має досвід оголошення дефолту в 1998 році.

Наслідки дефолту

Держава, яка оголосила дефолт, не зможе отримати нові кредити, до неї втрачається довіра іноземних інвесторів. Це скоротить приплив валюти в країну, що призведе до знецінення національної валюти. До слова, досягнення валютою своїх пікових значень стандартне явище для країн, після оголошення дефолту.

Крім того, оскільки неможливість отримати нові кредити та залучити інвестиції для бізнесу, єдиним джерелом наповнення бюджету зробить податки, то першими під скорочення йдуть соціальні програми (зокрема субсидії), пільги та пенсії. У Аргентині, наприклад, в 2001 році зарплати і пенсії урізали на 13%.

Курс валютУніан

Дефолт. Фінансова абетка

Крім того, оголошення дефолту тягне за собою жорсткі обмеження, хоча й тимчасові. Аргентина, наприклад, у 2001 році визначила ліміт на зняття готівки не більше $250 на тиждень (у Греції ліміт після дефолту складав 50 євро на день. До того ж у Греції банки закрилися на три тижні, на АЗС ввели обмеження на продаж бензину, пенсійний вік довелося підняти до 67 років, податки для бізнесу підвищили з 13% до 24%, частина підприємств збанкрутувала.

Разом з тим, дефолт супроводжується різкою інфляцією, що робить товари вітчизняних експортерів більш конкурентоспроможними.

Чи буває дефолт корисним?

Якщо держава, після оголошення дефолту змогла вийти з кризи, а ще краще - її економіка показує ріст, то дефолт можна вважати вдалим. Основне завдання дефолту на певний час зменшити податкове навантаження. Проте, потрібно розуміти, декілька важливих речей.

  • Оскільки, після оголошення дефолту притік іноземних інвестицій або повністю припиниться, або дуже сильно скоротиться, то дуже важливим є правильний розподіл податків як єдиного джерела наповнення державного бюджету.
  • Якщо всі позитивні зміни закінчити або звести нанівець після стабілізації фінансової ситуації, то дуже великою є ймовірність повернення до кризи.

Найбільш вдалим прикладом дефолту вважається Аргентина, яка на початку 2001 року оголосила дефолт за більшою частиною суверенного боргу країни (близько $82 млрд), який на той час становив $132 млрд, і на наступні п’ять років повністю відмовилася від сплати по тілу та відсотках своїх попередніх боргових зобов’язань. Причиною дефолту стала відмова МВФ надати допомогу Аргентині.

У січні 2005 року уряд запропонував першу реструктуризацію боргу, яка передбачала списання 76% заборгованості ($62.5 млрд). У 2010 році, відповідно до другого етапу реструктуризації боргу, було відновлено обслуговування 93% бондів (облігацій) за умови виплати лише 30% їх номінальної вартості та відтермінуванні виплат.

Для виходу з кризи Аргентина обрала шлях на розвиток власної промисловості та внутрішнього ринку, в тому числі із забороною на імпорт товарів, які в достатній кількості вироблялися всередині країни. І це дало свій позитивний ефект.

Проте, в ніч на 23 травня 2020 року уряд Аргентини оголосила технічний дефолт вдев'яте після того, як добіг кінця термін виплати близько 500 мільйонів доларів відсотків за державними облігаціями.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди