Чому взимку прилітала ластівочка і навіщо водили козу: як щедрували на Черкащині

Чому взимку прилітала ластівочка і навіщо водили козу: як щедрували на Черкащині

Чому взимку прилітала ластівочка і навіщо водили козу: як щедрували на Черкащині Суспільне Черкаси

Переодягалися, ворожили та їли кутю так на Черкащині святкували Щедрий вечір ще у минулому, двадцятому, столітті. Нині тогочасні традиції намагаються "рефольклоризувати" та адаптувати під сучасність, однак ними й до цього часу цікавляться та досліджують їх, розповіла Суспільному професорка Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Наталія Ярмоленко.

Традиції схожі, але різноманітні

Щедрували традиційно 13 січня.

Щедрували у їхньому селі лише діти, а меланкували — дівчата, розповіла 79-річна жителька Руської Поляни Черкаського району Ганна Темченко:

"Коли сутеніло, збиралися на вечорниці, а ввечері йшли по хатах меланкувати. Хлопців не брали із собою зовсім. Навіть Василем наряджали одну з дівчат. Готували костюми, але через те, що було холодно, вишиванки та керсетки одягали поверх зимового вбрання".

Щедрувальникам давали у кого що було, додала пенсіонерка — пиріжки, оладки, солодощі. Після маланкування компанією накривали стіл — сідали святкувати Новий рік. А вже вдосвіта хлопці починали посипати.

Обрядові пісні та звичаї в різних регіонах відрізняються, але мають схожі сюжети, зауважила професорка Наталія Ярмоленко.

"Усі обрядові свята українців мають трискладовість. Зокрема, й зимові. Спочатку зиму запрошують, потім — віншують, і зрештою — проганяють. Загалом це своєрідний цикл із 12 ночей, починаючи зі Святвечора", — розповіла вона.

І пояснила, чому саме ночей:

"Неважко помітити, що більшість обрядів у наших предків пов'язані або з раннім ранком, до сходу сонця, або з пізнім вечором. Річ у тім, що ніч — це своєрідна межа, і вона завжди енергетичніша, більш наповнена".

Різдвяний цикл, зауважила Наталія Ярмоленко, завжди був обставлений в українців ритуальною їжею та обрядами.

"Ритуальна їжа — це їжа жертовна, як своєрідне приношення богам. Традиційно до різних дат готували три куті — багату, щедру та голодну. Зокрема, багату — на Святвечір. Тоді ж вносили Дідуха в хату і дотримувалися певних ритуалів. Наприклад, не можна було пити воду, щоб на жнива не хотілося води, тому запивали узваром", — зазначила професорка.

Чому взимку прилітала ластівочка і навіщо водили козу: як щедрували на ЧеркащиніСуспільне Черкаси

Святкова — страва кутя

Шанування місяця і води

Якщо на Святвечір шанують сонце, народженого Коляду (який потім став Ісусом Христом), то на Щедрий вечір люди віншували місяць, розповіла професорка:

"Саме тому після Щедрого вечора засівали, а обряди були теж пов'язані з місяцем, наприклад, у формі місяця ліпили вареники".

Давня традиція маланкування, пояснила науковиця, це теж переплетення традицій.

"Маланкування пов'язане з іменами Меланка та Василь. Вони вже християнського походження. Була така черниця Меланія Римлянка і святитель Василій Великий. Вони були відповідно символами води та місяця".

Вважається, що традиція засівання пов'язана лише із землеробством, однак існують і версії про те, що зерно — це імітація крапель води, додала науковиця.

Обряд колядування відомий у багатьох індоєвропейських народів, а от щедрування було лише в українців, зауважила Наталія Ярмоленко. У текстах щедрівок, додала вона, можна знайти цілі історії. Це і пошанування сім'ї, і згадки про майбутній врожай та добробут у родині.

Чому взимку прилітала ластівочка і навіщо водили козу: як щедрували на ЧеркащиніФото Лідія Солодар

Черкаські колядники, 2016 рік, фото Лідії Солодар

"Є щедрівки дохристиянські, а є суто християнські. Кримський писав, що на Черкащині було зафіксовано п'ять щедрівок. І усі ці тексти схожі. Свого часу я думала, що деякі обрядові пісні були зіпсовані радянським часом, однак ще помічники дослідника Чубинського зафіксували на Звенигородщині так звані "забавні" щедрівки. Деякі з них були з еротичними мотивами, а в деяких щедрувальники жартома обіцяли господарям рознести хату або завдати іншої шкоди, якщо їх не обдарують", — розповіла викладачка.

Пояснила науковиця і те, чому у відомій на весь світ щедрівці "прилетіла ластівочка", якщо із обрядовими піснями ходили по домівках взимку:

"Там і ластівочка прилетіла, і овечки покотилися. Існує версія, що колись Новий рік святкували першого березня і саме тоді поверталися з вирію ластівки, тому цілком ймовірно, що в тесті описано саме це".

Пісні про кохання та побажання "з того світу"

Маланкували здебільшого дівчата, розповіла Наталія Ярмоленко. Але в деяких регіонах в Маланку і Василя переодягалися і хлопці.

"У деяких селах Черкащини дівчата ходили окремо і співали «серйозних» маланок, а хлопці їх пародіювали. Можливо, частково це пов'язано з тим, що не всі сприймали нову релігію. Після цього молодики часом бешкетували. Наприклад, якщо їх десь погано обдарували або батько не пускав дівчину на вечорниці, то там вони знімали ворота", — зазначила вона.

Щедрівки насичені еротичними мотивами та оспівують кохання між Маланкою та Василем, додала науковиця. Також, за її словами, у них згадується чоловіче божество, яке після Різдва повертається до життя:

"Загалом, щедрівки — це ритуальні тексти дівчат, бо жінка більше пов'язана з місяцем. Василеві вона каже: «Посію тебе в городечку». Це символізує переродження".

Окрім Маланки і Василя, по хатах ходили ще Дід, Баба, Лікар, Ведмідь, Коза, цигани та інші персонажі, розповіла науковиця. Розігрувалися цілі інтермедії. Існує версія, що такі вистави придумали київські бурсаки, які завжди були голодні та хотіли трохи заробити на свята. Однак це непогано "вписалося" у народні традиції.

"Вважають, що у такі сакральні дні стираються межі між світами. Тому перед тим, як сідати за святкові столи, люди дмухали на лавки, щоб не «сісти» на душу, залишали порожні ложки та миски тощо. Переодягнений маскарад (маска як символ неживого) символізував те, що мертві приходять до живих із гарними побажаннями", — розповіла професорка.

У щедруванні та маланкуванні, додала вона, часто присутні символи рослинництва та тваринництва. Наприклад, у деяких областях гурт носив із собою по хатах плуг та імітував оранку. А присутність кози пояснюють тим, що коза — це жертовна тварина, пов'язана із врожаєм.

Щедрувальникам, зауважила науковиця, клали в торбу оладки, пиріжки, вареники. Гроші переважно не давали, однак, для прикладу, у колядці, записаній у Сагунівці Черкаського району, є згадка про те, як щедрувальників обдаровують коштами.

Ворожили й починали "новий рік"

На свято Василя, як і на Андрія, дівчата ворожили: кидали чоботи, шукали чар-зілля, слухали розмови під вікнами тощо, розповіла науковиця.

"Кладеш під подушку чоловічі імена і витягуєш ім'я судженого", — розповіла про один із сучасних способів ворожінь студентка Наталія Ведмідь.

Студентка ЧНУ ім. Богдана Хмельницького Анастасія Щербатко пригадала родинну історію:

"Знаю, що дівчата пекли оладки, а потім виходили на вулицю і питали ім'я першого зустрічного. Моя бабуся розповідала, що її мама так ворожила. Вона зустріла на вулиці Юхима, і моя бабуся Юхимівна. Не знаю, чи так припало, чи дійсно в цьому щось є".

Чому взимку прилітала ластівочка і навіщо водили козу: як щедрували на ЧеркащиніСуспільне Черкаси

Наталія Ярмоленко зі студентками

Пекли й роздавали саме оладки невипадково, розповіла Наталія Ярмоленко.

"Оладки — це своєрідне жертвоприношення богині Ладі", — пояснила вона.

Хлопці на свято Василя посівають.

"Важливо, щоб цього дня зранку першим до хати зайшов чоловік: молодий, здоровий і з грошима в кишені. Тоді рік буде гарним. Ще цього дня українці намагалися не сваритися, не засуджувати та просили один в одного пробачення", — зазначила науковиця.

Також, додала вона, примічали, яка погода вранці. Якщо інею багато — буде хороший урожай. Різні традиції були пов'язані з Дідухом:

"У деяких регіонах Дідух ставили на покуті, а подекуди — стелили на підлозі й кидали туди цукерки та гроші. Дітки їх збирали й кукурікали, мекали, хрюкали, щоб всяка худоба водилася. А першого посипальника просили за гроші помолотити Дідуха".

Ходили посипати на Черкащині хлопчики від 5 до 10 років. Старші ж діти подекуди, за традицією, заходили в стайню і заводили в хату лоша, теля чи ягня, зауважила науковиця.

Читайте нас у Telegram: головні новини Черкащини та України

Читайте також

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди