Хмельничанин з однодумцями шість років допомагає дітям з сиротинця

Хмельничанин з однодумцями шість років допомагає дітям з сиротинця

Хмельничанин з однодумцями шість років допомагає дітям з сиротинця Фото: Суспільне Поділля

Хмельничанин Дмитро Гуцалюк шостий рік допомагає нужденним та дітям із сиротинця. Суспільному він розповів: його підтримують друзі і навіть незнайомі люди. За його словами, найактивніше однодумці займаються благодійністю в період Різдвяно-новорічних свят. Що спонукало чоловіка, який не називає себе багатієм, робити добрі справи та гуртувати для цього інших, Суспільне дізнавалося.

Хмельничанин Дмитро Гуцалюк гортає альбом із своїми дитячими фотографіями та згадує свої свята і дні народження. Каже, то були найкращі дні народження. "Жили ми небагато, але я не можу сказати, що в мене чогось не було", - додає.

У 22 роки чоловік від знайомих дізнався, що його тато й мама – не його біологічні батьки. Пригадує: "Я так походив, напевно, день, подумав, і знаєте – нічого не змінилося. Мене вдома чекав тато, мене чекала мама, які до того чекали на мене 22 роки. Я повністю вважаю їх рідними, я жодного дня в своєму житті не відчував, що я прийомний".

Під час розмови з мамою, каже, вона розплакалась. Своїх біологічних батьків Дмитро ніколи не шукав, не було потреби. Каже: розуміє, як йому пощастило, що тато й мама взяли його до себе, і він не залишився в сиротинці. В один із таких дитячих закладів він навідується з однодумцями. Привозять подарунки, влаштовують свята. Цього року, каже, дуже багато людей відгукнулось. За його словами, благодійністю він займається шостий рік.

Історія одного вихованця сиротинця, каже Дмитро, його найбільше вразила: "В нього є 4 брати, мама абсолютно адекватна. Батько помер, і його просто відправили в цей центр, бо мама не встигає дивитися за всіма дітьми, вона працює на трьох роботах. За моєю неекспертною думкою, соціальна підтримка в нас якщо не на нулі, то близько того".

Про себе Дмитро розповідає, що він – не багатій, має середні статки: "Я маю все, що мені необхідне. Я маю дах над головою, маю що поїсти. Як говорить одне грузинське прислів’я: якщо ти маєш трошки більше, ніж тобі треба, то зроби стіл більший, а не паркан вищий. Я вірю в прогресію добра".

Дмитро не одружений, має подругу Вікторію, яка його повністю підтримує. "Люди бувають в різних ситуаціях, тим паче, діти, які залишилися без батьків і потребують любові. Любові ми їм не можем дати, але хоча б з цими подарунками їм, може, стане краще. А для мене він робить теж достатньо. І я думаю, що ми можемо дозволити собі допомогти ще комусь", - каже Вікторія.

Найближче свято, яке організовує Дмитро з друзями, відбудеться 25 грудня. На нього, каже, запросять дітей воїнів АТО.

Читайте також

  • Кладовище дітей-сиріт у Хмельницькому: хто і як доглядає за могилами
Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди