3 грудня сестрі загиблої на сході України Ірини Шевченко вручили орден «За службу» від Спілки морських піхотинців, 1-го листопада Ірині виповнився б 51 рік. Валентина Тверда – рідна сестра сержантки 36-ої окремої бригади морської піхоти, херсонки Ірини Шевченко поділилася спогадами про найріднішу для неї людину, яка загинула на Донбасі, рятуючи інших від смерті.
У селище Молодіжне Ірина разом із сестрою Валентиною переїхала 2000-го року з Дар`ївки. Отримали кімнату у напівзруйнованому бараці, самі відремонтували її. Мешкали тут разом до того часу, як Ірина пішла служити у морську піхоту.
"Вона пішла до організації Червоний Хрест. Пройшла курси. Потім одного разу приходить і каже: "Я хочу далі навчатися тактичної медицини. Я хочу бути потрібною", - каже Валентина Тверда.
Після навчання Ірина пішла за контрактом до армії. Це було 2015 року, згадує сестра.
"Вона сказала: «Мені там потрібно бути, я там потрібна». Вона була дуже рада, приїхала з шаленими очима: «Мене взяли, я пройшла». Іра, вона така, якщо моє, значить моє, тобто якщо напали на мою землю, я повинна її захищати", - говорить сестра Ірини Шевченко.
Ірина служила санінструкторкою. Спочатку її військова частина була у Широкиному. Бойові товариші були її життям, вона прагнула допомогти всім, згадує Валентина.
"Іра мені казала, що доки вона там, 200-х не буде. Вона всіх довозила до шпиталю. Чому їй дали прізвисько «Скажена»? Був обстріл і був поранений. Вона схопила велосипед і поїхала. Вона знала, що їй потрібно надати допомогу. Каже: «Так, було страшно, не боїться тільки дурний». Коли не було обстрілів, готувала їсти, допомагала, копала", - говорить Валентина.
Загинула Ірина Шевченко 1 липня 2019 року від отриманих поранень - поблизу Водяного санітарний автомобіль з медиками потрапив під обстріл бойовиків. Напередодні вона заїжджала додому у Молодіжне.
"Вона приїхала вночі, я була на зміні. Вона каже: «Я так боюся цього разу їхати». Каже: «Просто боюся. В Широкине я б поїхала легко, я там все знаю, а сюди боюся». Вона дуже переживала", - розказує сестра.
3 липня 2019 року на Антонівському мосту люди прощалися з Іриною Шевченко – труну з її тілом привезли медичним автомобілем. Поховали військовослужбовицю на цвинтарі Геологів у Херсоні.
"Вона врятувала дуже багатьох людей. Коли у мене питають, за що? Ми тут живемо без обстрілів. Вона за це загинула, за це віддала своє життя. Іноді такі думки пролітають, що краще б не пускала, відмовляла. Але зараз я розумію, вона потрібна була там, вона врятувала дуже багатьох людей", - говорить Валентина Тверда.
Ірина Шевченко 2016-го року нагороджена Орденом «За мужність» ІІІ ступеня, 2019-го посмертно Орденом «За мужність» ІІ ступеня та медаллю «За участь у бою».
Читайте нас у Тelegram: Суспільне Херсон
Підписуйтесь на Суспільне Херсон у Viber
