Цього року у Валках на Харківщині встановили національний рекорд: 375 людей влаштували одночасний пересвист на традиційній глиняній забавці — валківському свищику. Міністерство культури та інформаційної політики включило іграшку до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини. Місцевий свищик став першим у переліку від Харківщини.
Чим забавка відрізняється від свищиків з інших регіонів, чи легко його виготовити та від чого залежить його "голос", "Ранку на Суспільному" розповіла одна з восьми знавців секретів виготовлення іграшки Ольга Тимошенко. Далі — пряма мова.
Історії про свищики
Коли з'явився валківський свищик, невідомо, але можна говорити, що практично одночасно з гончарством.
Іграшка-свищик — невіддільний елемент у роботі кожного гончаря. У давні часи у свищиках була лише утилітарна, не декоративна потреба.
Дрібними формами займалися жінки гончарів або гончарі, коли відпочивали. Іграшки давали на решту, продавали на ярмарках як сувенір.
Якось мій чоловік, обробляючи землю на городі у свекрухи, викопав шматок іграшки без голови, тільки мундштук. Він її відмив, і дивина — вона була часів XVIII століття й досі свистить! Ця іграшка була знаковою точкою, яка рухала мене по шляху валківської глиняної іграшки.
Коли я почала займатися керамікою, питала маму про те, як дідусь робив свисток. Вона сказала, що свисток він робив кількома тиками, але куди та як, не знала — ланцюжок, яким передаються знання, був втрачений. Я багато спілкувалася з різними майстрами, тож у кожного майстра свій спосіб. Я дуже дорожу тим, що мої учні переймають мій спосіб.
Спосіб "від вареника" та особлива глина
Валківський свищик відрізняється від інших глиняних іграшок, які мають голос, зовнішністю, виглядом, традиційним способом виготовлення, він називається "від вареника".
Базова форма для валківського свищика — це вареник, який перебуває на трьох опорних точках, одна з яких — мундштук, тобто місце для свистка. Звичайно, в усі часи виготовлялися іграшки й на чотирьох ногах, але традиційна форма — саме триопорна, і це відмінність валківського свищика від інших.
Традиційним є й те, що валківський свищик виготовляється з місцевої глини, вона теракотово-помаранчева. Видобувається на території району, обробляється механічно: ми її подрібнюємо, перемиваємо, перетираємо через сито, щоб вона була пластичною, без вкраплення.
Коли глина сира, має темнуватий вигляд, коли виріб підсихає в природних умовах, висвітлюються, і тільки після опалу утворюється гарячий насичений колір. Опалена іграшка не розмокне, її можна й у воду кинути, вона не розмокне.
Як використовували свищики
Ми проводили велику дослідницьку роботу, з'ясувалося, що у давні часи свищик мав обрядову функцію та часто використовувався у народних святах та обрядових дійствах. Наприклад, коли діти виходили на свято "Сорок сорок" на вигін та закликали весну, розганяли зиму.
Цікавим є те, що це не просто забавка, а елемент розвитку та виховання дітей. Коли ми досліджували, як у сім'ї з'являлася іграшка, дізналися, що батьки привозили їх з ярмарок. За допомогою свищика дитина розуміла, що кожен елемент світу можна не просто спростити, а стилізувати. Також дитина хизувалася іграшкою серед однолітків, тож відбувалася комунікація. У ті часи свищик мав виховну, розвивальну та навчальну функцію.
Як виготовити свищик
Для роботи потрібна вода і глина. Коли вчу дітей робити свищики, то кажу, що головний інструмент — руки та знання.
Принцип дуже простий: ми виліплюємо коло як на вареник, потім обіймаємо ним пальчик, щоб у середині замість начинки залишилася порожниста камера, заліплюємо — виходить вареник. Далі замазуємо з усіх сторін.
Потім можна сформувати форму вареника, півника — як хочеться. Головне, щоб у нас був мундштук, в який ми будемо дути. Його робимо за допомогою палички, яку ми називаємо "стека": ми робимо прокол до порожнистої камери, далі робимо ще один отвір, який виходить назовні. Ця справа практично ювелірна.
Іграшка готова. Коли вона висохне при невисокій температурі, ми її зможемо обпалити у муфельній печі. Якщо зробити ще один отвір, іграшка буде з пересвистом.
Голос свищика
Мелодії можуть бути різні. Звук залежить від багатьох чинників — розміру камери, довжини мундштука, але найголовніше — від гладкості всередині камери. Тому я добре розгладжувала камеру. Після опалу іграшка стає більш гучною, звук стає чистіший.
Змістовність
У Валках був гончарний цех 1980-х рр. Виробництво закрили, там вироблялися різні вироби, у тому числі й така дрібнота, як свищик. Але у той час їм не надавали значення, не надавали змістовності, що це важливий елемент місцевої культури, їх сприймали як супутній товар.
Досконалості в цій сфері набув Борис Цибульник, саме його свищики стали валківським ідеалом, на які ми зараз рівняємося.
Читайте також
"Не витримав конкуренції з Китаєм". Історія Будянського фаянсового заводу, будівлю якого підірвали
