Прослуховування і перевірка листувань в Інтернеті: що не так із законопроєктом про СБУ

Прослуховування і перевірка листувань в Інтернеті: що не так із законопроєктом про СБУ

Прослуховування і перевірка листувань в Інтернеті: що не так із законопроєктом про СБУ СБУ

Ініційований президентом України законопроєкт “Про Службу безпеки України” винесуть на голосування цього пленарного тижня. ЄС та НАТО підтримують запровадження реформ, а українські правозахисники бачать у нововведеннях загрозу.

Суспільне поспілкувалось з юридичними експертами та з’ясувало, які саме зміни вони вважають негативними.

"Найбільший порушник прав"

Служба безпеки України не зазнавала реформ з набуттям Україною незалежності. Зараз СБУ поєднує функції класичної спецслужби, які пов’язані зі збором інформації та контррозвідувальними діями проти спецслужб інших держав, а також правоохоронні функції, які пов'язані з розслідуванням злочинів, проведенням слідства, затриманням підозрюваних.

"У цивілізованих країнах світу такого ніде немає. Наша спецслужба має бути перетворена на класичну спецслужбу, а правоохоронні повноваження в неї треба забрати", – каже Євген Захаров, директор Харківської правозахисної групи. За його словами, ще за президентства Віктора Ющенка була сформована програма реформування служби, де поступово мали б скоротити правозахисні повноваження до боротьби з тероризмом. Проте після зміни влади робота над цим зупинилась.

"Останні 7 років СБУ стало найбільшим порушником прав людини в Україні. У службовця СБУ немає зобов'язання представитись, викликати адвоката, як з поліцією, для допиту. Він може не надати право першого дзвінка, що обов'язково для поліції. Це все передбачено Кримінально-процесуальним кодексом, а тут – ні. Підрозділи, які здійснюють правоохоронні функції, катують своїх полонених, здійснюють насильницькі зникнення, тримають під вартою в таємних місцях. Зараз цього менше, але залишається", – додає Захаров.

Міжнародні партнери кваплять Україну реформувати СБУ

Під час Саміту ЄС-Україна, який відбувся 12 жовтня, сторони погодили прийняття закону "Про Службу безпеки", "що сприятиме перетворенню СБУ на сучасний орган з чітко визначеними функціями та ретельним демократичним наглядом відповідно до міжнародних принципів та найкращих практик".

Також представники НАТО, ЄС та США написали листа до нардепів, закликавши їх прийняти законопроєкт. На думку експерта програми реформування правоохоронної та судової систем "Українського інституту майбутнього" Івана Ступаки, міжнародні партнери "втрачають терпіння": "Тобто вони вже вирішили так: "Прийміть, будь ласка, законопроєкт хоча б в такому вигляді, а ми вже згодом даватимемо рекомендації та в поточному режимі щось змінюватимемо, допрацьовуватимемо тощо".

Читайте також: Лист до нардепів. Що означає заклик ЄС, США та НАТО ухвалити проєкт про реформу СБУ. Пояснює експерт

Посли "Великої сімки" також підтримали цей законопроєкт, зазначивши, що він допоможе Україні захистити себе від гібридної війни та інших загроз національній безпеці.

"Доступ до ваших телефонів, комп'ютерів"

Згідно із законопроєктом на СБУ покладаються такі завдання:

  1. протидія розвідувально-підривній діяльності проти України;
  2. боротьба з тероризмом;
  3. контррозвідувальне забезпечення державного суверенітету, територіальної цілісності, незалежності, конституційного ладу і системи державного управління, безпеки народонаселення, політичного, економічного, оборонного, інформаційного і науково-технічного потенціалу, кібербезпеки та інформаційної безпеки держави, об'єктів критичної інфраструктури; реалізації зовнішньополітичних інтересів держави;
  4. попередження, виявлення та припинення кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки, миру і безпеки людства, розповсюдження зброї масового ураження та інших злочинів, які становлять загрозу державній безпеці України;
  5. охорона державної таємниці.

Експерт Центру громадянських свобод Володимир Яворський виділяє аспекти, які повинні бути переглянуті депутатами:

  • кримінальні слідчі дії (обшук, затримка, негласні обшуки, стеження, взяття інформації з каналів комунікації) можуть відбуватися не тільки для розслідування злочину, а й для загроз національної безпеки.

"Під цими загрозами може бути будь-яка діяльність, яка на думку СБУ просто якось заважає державі. Тобто чітких критеріїв немає. Фактично, якщо ви організували мітинг, це може розглядатись, як загроза національній безпеці, тому що це вносить дисбаланс в органи державної влади. Відповідно, всі дії, які можна вчиняти до людини, яка підозрюється у кримінальному злочині, тепер можна робити до будь-якого громадянина України", – каже Яворський.

  • СБУ отримує доступ до інформації У "Законі про СБУ" ці положення викладені у Статті 13, п.7.1.З метою попередження та припинення посягань на державний суверенітет, конституційний лад і територіальну цілісність України, злочинів проти миру та безпеки людства, протидії тероризму та розвідувально-підривної діяльності, Служба безпеки України має право одержувати інформацію, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій про зв'язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо, в порядку, передбаченому законом. через обладнання, яке встановлюється у операторів телекомунікацій, тобто інтернет-провайдерів, мобільних операторів і т.д.

"Вони отримують доступ до ваших телефонів, комп'ютерів. Вони можуть стежити за вашою діяльністю, за вашим листуванням, за вашими розмовами у реальному часі без жодного контролю. Це буде здійснюватись за кожною людиною, яку вони вважають за потрібне", – пояснює Яворський.

Член правління Інтернет Асоціації України Максим Тульєв вважає, що це буде перший законодавчий дозвіл цензурувати Інтернет: "Тобто СБУ буде мати право щось там блокувати. Це наблизить нас до РФ. Це буде філіал Роскомнадзору або Укркомнадзору. Також цей законопроєкт зобов'язує операторів зв'язку за власний рахунок встановити обладнання СБУ, яке буде без контролю жодного з оператора автоматично збирати якісь відомості, листування, прослуховування і так далі. Це таке стеження, якого не було за весь час існування України",– пояснює Тульєв.

Третій аспект, який виділяє Яворський:

  • контррозвідувальне опитування, яке мають пройти всі держслужбовці. Проте критеріїв проходження, зазначає правозахисник, немає.

"Відповідно, якщо ви його не проходили, ви маєте бути звільнені з державної служби. Це той момент, коли усі чиновники у державі стають залежними від волі СБУ. Фактично вони будуть керувати цими людьми. Не треба буде корумпувати, давати хабарі, вмовляти, що зробити – їх просто ставлять перед вибором: або ви вчиняєте, як вам кажуть, або ми скасовуємо це контррозвідувальне опитування і ви на наступний день маєте бути звільнені з посади", – говорить Яворський.

Правозахисник зазначає, що поряд із метою виявити підозрюваних, які загрожують нацбезпеці, таким чином можна відсторонити будь-яку людину, яка з чимось не погоджується: "У наших реаліях – це безапеляційний вплив на будь-якого чиновника".

"Плюс" законопроєкту про СБУ

На думку правозахисників, крім недоліків, законопроєкт має й позитивні сторони. Зокрема, Євген Захаров виділяє повернення функції щорічного звіту голови СБУ. До 2010 року голова СБУ представляв річний звіт до профільного Комітету з питань національної безпеки і оборони. Нинішній законопроєкт, каже Євген, поновлює це.

"Це єдина норма, яка покращує в цьому питанні ситуацію у порівнянні з чинним законом. Уся решта – погіршує. Не пізніше 1 квітня за минулий рік голова СБУ має подати звіт у профільний комітет. Профільний комітет надає зауваження, і протягом місця голова СБУ відповідає на всі ці речі. У підсумку профільний комітет може надати подання до президента і рекомендувати звільнити голову СБУ", – відзначає Захаров.

Правозахисники відправили до народних депутатів правки до законопроєкту, які, на їхню думку, захищатимуть свободу в Інтернеті та право на приватність.

Що кажуть ініціатори законопроєкту

Ініціаторів законопроєкту десятеро. Один представник партії "Європейська солідарність" Михайло Забродський, решта – члени партії "Слуга народу". Мар’яна Безугла, депутатка "Слуги народу", каже, що цей законопроєкт позбавить СБУ невластивих функцій, тобто правоохоронних, а також посилить контррозвідувальні функції.

"Ось є злочинець, його зловили, відповідно провели усі дії, передали матеріали до суду – це не завдання СБУ. Завдання СБУ – безпека країни усіма можливими способами в межах законодавства. Щоб інші країни, зокрема, країна-агресор, мали якомога менше впливу на те, що відбувається у нас", – вважає Безугла.

Згідно із законопроєктом, таких кримінальних слідчих дій, як обшук, затримання чи стеження не передбачається, запевняє вона: "Це термінологія правоохоронного органу, таких дій не передбачається. Проте всі дії, які схожі на них, але стосуються спецслужб (вони написані у законі про контррозвідувальну діяльність) потребують санкцій відповідного уповноваженого судді", – каже Безугла.

Вона додає, що дозвіл працівників СБУ й до особистої інформації, зокрема, листування у Інтернеті чи прослуховування розмов, також має надати суд.

"Є основний закон про СБУ, а є закон про контррозвідувальну діяльність. Якщо в основному є ті чи інші повноваження, наприклад, про доступ до інформації, але це стосується прав громадянина України то відповідно до закону про контррозвідувальну діяльність – це потребує схвалення у суді", – каже Безугла.

Людина, якої стосується судове рішення, пояснює ініціатор законопроєкту Володимир Забродський, про його ухвалення не знатиме.

"Будь-які негласні розшукові дії, якщо людина про них поінформована, втрачають будь-який сенс. Розглянутий у законі механізм, коли за наявності відповідного судового рішення, такі судові рішення продовжують відбуватися негласно, але для них буде абсолютно законна підстава, передбачена нашим законодавством", – каже Забродський.

Щодо контррозвідувального опитування Безугла наголошує, що воно стосується в першу чергу тих, хто буде отримувати доступ до державної таємниці: "Контррозвідувальне опитування – це у першу чергу, коли людині треба отримати доступ до державної таємниці. Її перевіряють на різних етапах, у тому числі чи не є він реальним шпигуном".

Контррозвідувальне опитування не має такої юридичної сили, як допит чи профілактична бесіда, каже Забродський.

"Спілкування зі співробітником на певні теми та відповіді на певні теми залишають людині простір для маневрів, залишають право обирати форму відповіді, залишають право оперувати певними поняттями, які будуть їй повністю зрозумілі", – каже Забродський.

Ухвалення законопроєкту планується цього року. Згідно з ним реформа СБУ запускається з 1 січня 2022 року.

Читайте також: Human Rights Watch закликала відкласти голосування по реформі СБУ, яку підтримали посли G7

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected] Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди